Делоне Вадим Миколайович
Вадим Миколайович Делоне (фр. Vadim Delaunay, 22 грудня 1947, Москва — 13 червня 1983, Париж) — російський поет[5], письменник, педагог, дисидент, учасник демонстрації 25 серпня 1968 року на Красній площі в Москві. Друг Володимира Буковського.
| Делоне Вадим Миколайович | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | рос. Вадим Николаевич Делоне |
| Народився |
22 грудня 1947[3] Москва, СРСР |
| Помер |
13 червня 1983[1][2][3] (35 років) Париж, Франція ·інфаркт міокарда |
| Країна |
 СРСР Франція |
| Діяльність | поет, композитор, автор пісень |
| Alma mater | Новосибірський державний університет і Московський педагогічний державний університет |
| Знання мов | російська[4] |
| Батько | Микола Борисович Делоне |
| Родичі | Делоне Борис Миколайович |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Народився в родині московської інтелігенції з французькими коріннями: батько Микола Борисович Делоне — доктор фізико-математичних наук, дід — відомий математик, член-кореспондент АН СРСР Борис Миколайович Делоне, прадід — російський математик Микола Борисович Делоне.
Навчався в Московському державному педагогічному інституті. За участь у правозахисному русі в 1966 виключений з інституту та комсомолу.
У 1967 засуджений на 1 рік умовно як учасник демонстрації на Пушкінській площі (разом з Буковським та Кушевим) в захист Галанскова, Добровольського, Лашкової та інших.
Після короткочасного перебування в Новосибірську повернувся до Москви. 25 серпня 1968 в числі семи осіб узяв участь у демонстрації протесту на Красній площі проти введення радянських танків до Чехословаччини, за що був засуджений на три роки тюменських кримінальних таборів.
3 січня 1973 в Москві у справі «Хроніки поточних подій» була заарештована дружина Делоне — Ірина Білогородська. Згодом її помилували. У листопаді 1975 року Делоне разом із дружиною емігрував із СРСР.
Після вимушеної еміграції в 1975 жив у Парижі, продовжував писати і займатися правозахисною діяльністю.
Помер 13 червня 1983 у віці 35 років. Похований у Франції[6].
У 2001 російський телевізійний канал «Культура» відзняв фільм «Дуель Вадима Делоне»[7] (режисер О. Троянова, 70 хвилин).
Примітки ред.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 617–619. — ISBN 5-94848-245-6
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ В.Делоне. Пусть каналии рвут камелии, стих. (рос.). Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 24 жовтня 2012.
- ↑ Официальный сайт поэта Вадима Николаевича Делоне (1947–1983) (рос.). Архів оригіналу за 24 листопада 2012. Процитовано 25 жовтня 2012.
- ↑ «Дуель Вадима Делоне» (відео). Архів оригіналу за 8 жовтня 2016. Процитовано 11 березня 2013.
Література ред.
- Казак Вольфганг. Лексикон русской литературы XX века. — Москва: Культура, 1996. — С. 125.
- Делоне Вадим Николаевич // Огрызко Вячеслав. Русские писатели. Современная эпоха. Лексикон: Эскиз будущей энциклопедии. — Москва: Литературная Россия, 2004. — С. 160.
|
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |