Далекосхідна навага
| Далекосхідна навага | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Eleginus gracilis | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Далекосхідна нава́га, або тихоокеанська нава́га[1][2] (лат. Eleginus gracilis) — морська риба родини тріскових. Довжина до 50 см (зазвичай 30-35 см). Поширена в північній частині Тихого океану і в Північному Льодовитому океані, зокрема у Росії в морях, що омивають східне узбережжя; заходить в опріснену і навіть прісну воду. Нерест — з січня по березень. Плодючість від 4,9 до 680 тисяч ікринок. Об'єкт промислу.
Опис ред.
Максимальна довжина тіла далекосхідної наваги 55 см, зазвичай 25-35 см, маса тіла до 1,3 кг[3] .
Біологія ред.
Навага — холодолюбна придонна риба, мешкає в прибережних зонах Японського, Охотського, Берингового і Чукотського морів. Нагульний період у неї проходить влітку на глибинах 30-60 м. В осінньо-зимовий період зграї риб переміщуються до берегів для розмноження. Деякі косяки заходять навіть у озера і гирла річок.
Навага харчується різними черв'яками, ракоподібними, ікрою та молоддю інших риб. Статевозрілою стає на другому-третьому році життя. Нереститься в січні-березні при придонному температурі води від -0,5 до -1,9 ° С. Самка викидає 4,9-680 тисяч ікринок, які злегка прилипають до підводних предметів. З ростом молодь стає помітнішою для хижаків, і їй доводиться іноді шукати притулок під куполом медуз ціаній і аурелій.
Господарське значення ред.
Далекосхідна навага — цінна промислова риба. Промисел ведеться ятерями, донними тралами, ставними і закидними неводами. Досить широко поширений її підлідний любительський лов.
Примітки ред.
- ↑ Промысловые рыбы России. В двух томах / Под ред. О. Ф. Гриценко, А. Н. Котляра и Б. Н. Котенёва. — М. : изд-во ВНИРО, 2006. — Т. 1. — С. 373—374. — ISBN 5-85382-229-2.
- ↑ Бугаев В. Ф. [1] — Петропавловск-Камчатский : Камчатпресс, 2007. — 192 с. Архівовано з джерела 2 березня 2022
- ↑ Froese R., Pauly D. (eds.) (2023). Eleginus gracilis&speciesname={{{2}}}'Eleginus gracilis {{{2}}} на FishBase. Версія за жовтень 2023 року.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Далекосхідна навага
- WoRMS. Eleginus gracilis. World Register of Marine Species.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|url=(довідка)