Відкрити головне меню

Магна́ти, або даймьо́ (яп. 大名, だいみょう, даймьō, «великоімениті») — у Японії XIV—XIX століть провінційні або регіональні володарі. Представники заможний самурайських родів, голови територіальних уділів. У період Едо усі землевласники, прибуток яких перевищував 10 тисяч коку, називалися магнатами.

НазваРедагувати

  • Даймьо́ — термін-варваризм, вживаний в історіографії[1][2][3][4]
  • Дайміо́ — старе написання[5][6]
  • Магнати — термін, вживаний в українській історіографії[4][2]

КласифікаціяРедагувати

  • Магнати-воєводи (яп. 守護大名, しゅごだいみょう, сюґо-даймьō) — магнати XIV—XV століття, у період існування сьоґунату Муроматі. Початково були воєводами — військовими управителями, головними представниками центрального уряду в провінціях. Поступово перетворилися на повноправних провінційних володарів, що розпоряджалися усіма режисурами провінції.
  • Магнати часів міжусобиць (яп. 戦国大名, せんごくだいみょう, сенґоку-даймьō) — магнати XVI століття, які існували у період Сенґоку. Виникли на базі потужних регіональних самурайських родів, які керували значними володіннями (від повіту до декількох провінцій) і мали власні армії з місцевої самурайської знаті та заможного селянства.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Даймьо // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  2. а б Коваленко 2013:19.
  3. Коваленко О. О. Ода Нобунаґа в японській антихристиянській літературі на прикладі Записів про розквіт і падіння Храму південних варварів // Східний світ. — 2009. — № 2. — С. 10-19.
  4. а б Рубель, В. А. Історія Середньовічного Сходу. Курс лекцій. К.: Либідь, 1997. Лекція 6. Японія
  5. Дайміо // Універсальний словник-енциклопедія. — 1-е видання. — К. : Ірина, 1999.
  6. Світ І. Українсько-японські взаємини (1903-1945): Історичний огляд і спостереження. Нью-Йорк, 1972.

БібліографіяРедагувати

ПосиланняРедагувати