Коваленко Олександр Олександрович (сходознавець)

Коваленко Олександр Олександрович (нар. 1980) — український науковець, історик, спеціаліст з історії Японії, цивілізацій Класичного Сходу. PhD (2006), аспірант Школи інтегрованих мистецтв та наук Хірошімського університету.[1] У 2012 році розробив та впровадив власну систему транскрибування японських слів засобами української мови.[2]

Коваленко Олександр Олександрович
Народився 9 жовтня 1980(1980-10-09) (40 років)
Київ, УРСР
Громадянство Японія
Національність українець
Діяльність історик
Відомий завдяки сходознавець
Alma mater Київський університет
Хіросімський університет
Посада професор

Член Центру сходознавства НаУКМА, Товариства дослідження доби Оди-Тойотомі, Японського наукового товариства дипломатики.

ЖиттєписРедагувати

Олександр Коваленко народився 9 жовтня 1980 року в місті Київ, УРСР. У 2004 році закінчив історичний факультет КНУ ім. Т. Шевченка і отримав ступінь Магістра історії. У 2004 році переїхав жити та працювати в Японію за програмою Міністерства освіти, культури, спорту, науки та технології Японії. У 2006 році отримав науковий ступінь Доктора наук (PhD) Хірошімського університету за спеціальністю. Наукові інтереси: японознавство, історія Японії та країн східноазійського регіону, середньовічний японський скоропис. 

З 2009 року лектор Музичного університету Єлизавети Баварської[en] в місті Хірошіма. Викладає курси з історії та культури Японії, хірошімські студії.

Автор книги «Самурайські хроніки: Ода Нобунаґа» (Київ, Дух і Літера, 2013), що містить переклади японських історичних джерел кінця XVI—XVIII століть.

Система японсько-української практичної транскрипціїРедагувати

Власна система японсько-української практичної транскрипції, створена Олександром Коваленком, була опублікована у 2012 році. Вона складена на основі порівняльного аналізу фонематичних та фонетичних систем японської та української мов. На відміну від інших українських систем, спирається на результати досліджень японських мовознавців 2-ї половини XX — початку XXI століття[2]. Використовується в публікаціях Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту сходознавства НАН України, японознавчій літературі тощо.

Основні наукові праціРедагувати

  • Коваленко О. Система японсько-української практичної транскрипції. Фонетичний аналіз // Збірник наукових праць Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії. — К.: ННДІУВІ, 2012. — Т. ХХІХ. — С. 197—215.[2]

Сходознавчі книгиРедагувати

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати