Вікіпедія

Давидченко Антон Володимирович

Дави́дченко Анто́н Володи́мирович (нар. 2 жовтня 1985, Одеса, Українська РСР, СРСР) — український колабораціоніст з Росією. Лідер організації «Молодіжна єдність» (рос. Молодежное единство), організатор проросійських мітингів в Одесі 2 травня 2014 року.

Антон Давидченко
Народився 2 жовтня 1985(1985-10-02) (38 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність громадський діяч, сепаратист
Alma mater ОНУ ім. І. І. Мечникова
Родичі Артем Давидченко (брат)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Давидченко.

Життєпис ред.

Антон Давидченко народився в Одесі. У 2008 році закінчив Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, здобувши освітньо-кваліфікаційний рівень магістра історії. По закінченню вступив до аспірантури університету. Під час навчання працював консультантом PR-агенції «Q-5». У вересні 2008 року став Головою Одеської обласної громадської організації «Колокол». З 2010 по 2012 рік був членом Національної спілки журналістів України.

Наприкінці 2011 року громадська організація «Колокол» під керівництвом братів Давидченків була замішана у сприянні меру Одеси Олексію Костусєву у відчуджені 46 соток земельних ділянок на березі моря в районі Відради, в результаті чого одне з найулюбленіших місць відпочинку одеситів опинилося в руках підставних осіб[1].

Організаціям Давидченка приписують співпрацю з багатьма відомими політсилами. Зокрема, він співпрацював зі скандально відомим одеським депутатом Ігорем Марковим, беручи участь у штурмі будівлі УВС 23 жовтня 2013 року після арешту Маркова[2]. За часів управління Міністерством освіти та науки України Дмитром Табачником, Давидченко обіймав посаду заступника Голови громадської ради при профільному міністерстві[3].

Під час проросійських виступів в Україні у лютому-березні 2014 року радикальна організація «Молодіжна єдність», що підпорядковувалася Антону Давидченку, стала основною рушійною силою проросійського руху в Одесі. Під прикриттям ідей недопущення у місто радикальних українських націоналістів та «бандерівців», Давидченко закликав до федералізації України та відділення Одещини до новоствореного регіону. 28 лютого активісти «Молодіжної єдності» спільно з невідомими побили журналістів, що прийшли до мерії на засідання представників координаційних рад[4]. 1 березня ними було влаштоване зібрання поблизу Куликового поля, на якому мітингувальники висловили свій протест політиці центральної влади і підтримку народу Криму та новому керівництву півострова. Крім того, вони вимагали надання російській мові статусу другої державної, федералізації країни і т. д[5]. 3 березня того ж року Давидченко з однодумцями узяв штурмом будівлю Одеської ОДА, після чого над нею було піднято прапор Росії[6]. Як зауважив пізніше сам Антон — підняття «триколора» було провокацією, за яку він відповідальності не несе[7].

17 березня 2014 року Антона Давидченка було затримано співробітниками СБУ[8]. Під будівлею Управління Служби безпеки зібрався мітинг його прихильників, які вимагали відпустити Давидченка з-під варти. За словами адвоката активіста, його одразу ж вивезли з Одеси до Києва. Матір Антона перед телекамерами пообіцяла спалити себе біля пам'ятника Дюку[9].

Примітки ред.

  1. ↑ Давидченко помогал Костусеву отобрать у одесситов 46 соток в Отраде (рос.) . «Думская.net». Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
  2. ↑ Милиция шлет повестки участникам ночного бунта на допрос по делу Маркова (рос.) . «Сегодня». Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
  3. ↑ Табачнику хотят пожаловаться на поборы в одесских школах (рос.) . «Сегодня». Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
  4. ↑ На крыльце мэрии молодчики Давидченко напали на журналиста 048.ua (рос.) . «048.ua». Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
  5. ↑ В Одесі сепаратисти мітингують за федералізацію і другу державну. «Українська правда». Архів оригіналу за 11 червня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
  6. ↑ Проросійські активісти взяли штурмом ОДА. «LB.ua». Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
  7. ↑ Підняття російського прапора біля Одеської ОДА — це провокація — Давидченко. «Новини Одеси». Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
  8. ↑ В Одесі затримали організатора більшості акцій «за Росію» — ЗМІ. «Українська правда». Архів оригіналу за 17 квітня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
  9. ↑ Мать Давидченко пообещала устроить самосожжение (рос.) . «Вести». Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Давидченко_Антон_Володимирович&oldid=40854655