Гіпаріонова фауна — теріофауністичний комплекс лучно-степового типу. Типовим представником є гіпаріон — ссавець з ряду Конеподібні (розрізняють до 50 видів).

гіпаріонова фауна
Hipparion3.jpg
Біорегіон
Фауністичне царство Арктогея
Біогеографічний екорегіон Палеарктика
Біом лісостеп, степ
Місцевість
Фауна вищого рангу
За географією Євразія, Північна Африка
За систематикою теріофауна
За екологією суходільна фауна
Період існування
Особливості
Ключові індикаторні види гіпаріон
Типові риси степові та саванні комплексів

Час і місце існуванняРедагувати

Гіпаріонові фауни передували мамутовим фаунам.

Гіпаріонова фауна — це фауністичний комплекс, що включав ссавців від пізнього міоцену до пліоцену (тобто віком 12—2 млн років), характерний для біоценозів степового, саванного та рідколісного типу. Він був поширений у помірних широтах, не вище 50° пн. шир. (приблизно широта Києва), в межах Євразії та північної частини Африки.

ОсобливостіРедагувати

Формування цього комплексу і було пов'язано з формуванням та розвитком у Євразії трав'янистих типів угруповань, лучно-степових комплексів, в яких деревостани були представлені тільки вкрапленнями рідколісся та ділянками прирічкових лісів.

ДжерелаРедагувати

Короткевич Е. Л. История формирования гиппарионовой фауны Восточной Европы [Архівовано 10 листопада 2017 у Wayback Machine.]. Київ: Наукова думка, 1988. 164 с.