Гіно- або гінефобія — хворобливий та ірраціональний страх перед жінками, різновид специфічної соціальної фобії. Гінофобія зустрічається в стародавній міфології, а також у сучасному світі. Це специфічна фобія, яка є різновидом тривожного розладу. Людина з гінофобією може хвилюватися або відчувати паніку, коли думає про жінок або очікує контакту з ними[1].

Гінофобія відрізняється від мізогінії — у той час, як людина з гінофобією відчуває тривогу та страх перед жінками, мізогінія є шкідливим типом ворожого сексизму щодо жінок, який люди вивчають і переймають через культуру[1].

Етимологія та зміст

ред.

Термін гінофобія походить від грецького γυνή — gunē, що означає «жінка»[2] і φόβος — phobos, «страх»[3]. Оксфордський словник англійської мови цитує найдавніше відоме використання цього терміна 1886 року у записах лікаря Олівера Венделла Голмса старшого[4].

Гіпонімом терміна «гінофобія» є фемінофобія[5]. До рідкісних та архаїчних термінів належить латинське horror feminae[6].

Гінофобія не вказана як стан у Діагностичному та статистичному посібнику з психічних розладів (DSM-5), однак є специфічною фобією — це тип тривожного розладу, який викликає інтенсивний, ірраціональний страх щодо конкретної ситуації, об'єкта, діяльності, тварини тощо. Людину може відчувати надзвичайну тривогу та страх, пов'язані з жінками. Ця реакція страху не обов'язково означає, що людина упереджено ставиться до жінок або ненавидить їх[1][7].

Гінофобія відрізняється від мізогінії, оскільки охоплює неконтрольований і надзвичайний страх перед жінками, тоді як мізогінія означає ненависть та зневагу до жінок. Гінофобія — це клінічний стан психічного здоров'я, який не є обраним, тоді як мізогінія виникає внаслідок необґрунтованих упереджень і їй можна запобігти шляхом зміни системи переконань. Таким чином, хоча обидва терміни описують реакцію на жінок, одна з них є навмисною реакцією, а інша — ні[8][9].

Симптоми

ред.

Симптоми гінофобії можуть відрізнятися від людини до людини, але поширені з них можуть охоплювати[8][10][11][12]:

  • Сильний і неконтрольований страх поруч з жінкою;
  • Сильна тривога при думці про розмову з жінкою чи взаємодію з нею;
  • Поява панічних атак через цей страх, включно з такими фізичними симптомами, як прискорене серцебиття, утруднене дихання, пітливість, нудота, запаморочення, втрата свідомості, сухість у роті та стиснення в грудях;
  • Уникнення громадських місць або ситуацій, де може бути присутня жінка;
  • Нездатність спілкуватися з будь-якою жінкою особисто чи телефоном;
  • Труднощі у формуванні та підтримці дружби та стосунків з жінками;
  • Соціальна замкнутість та ізоляція;
  • Безсоння та інші порушення сну;
  • Нічні кошмари про розмови з жінками або про те, що вони завдання їм шкоди;
  • Труднощі зі збереженням роботи через хвилювання перед жінками;
  • Супутні психічні захворювання та симптоми, такі як депресія, інші тривожні розлади, ОКР, посттравматичний стресовий розлад або зловживання психоактивними речовинами тощо.

Причини

ред.

Зазвичай конкретні фобії не виникають через одну причину, а розвиваються через кілька сприятливих причин, факторів ризику та тригерів. Ці причини, а також тяжкість стану можуть відрізнятися від людини до людини.

Генетика

ред.

Дослідження показують, що ймовірність розвитку певної фобії у людей приблизно втричі вище, якщо у них є прямий родич із цією фобією. Крім того, наявність у сім'ї тривожних розладів може підвищити ймовірність розвитку у людини певної фобії. Тому, серед іншого, це вказує на те, що часто існує генетична схильність до розвитку гінофобії[12][13].

Навколишнє середовище

ред.

Невідомо, якою саме мірою генетичні та навколишні фактори сприяють розвитку конкретних фобій, оскільки вони, ймовірно, впливають на ризик одночасно. Наприклад, дитина, у якої один із батьків має гінофобію, може успадкувати генетичну схильність до захворювання. Поряд із генетичним фактором, діти можуть спостерігати й вивчати поведінку та риси, які також сприятимуть розвитку в них гінофобії. Це може бути, зокрема хвилювання або уникають спілкування з жінками кимось із батьків або рідних. Подібним чином діти можуть відчувати занепокоєння в оточенні жінок, якщо ростуть у сім'ї без родичів жіночої статі або серед тих, хто дуже мало спілкується з жінками[11][14].

Травма

ред.

У деяких випадках специфічні фобії розвиваються у відповідь на травму, зазвичай пережиту в дитинстві. Наприклад, у дитини, яка зазнала фізичного, сексуального чи емоційного насильства з боку особи жіночої статі, може розвинутися гінофобія. Це пов'язано зі страхом і тривогою, які відчувають під час цих травматичних переживань, які можуть виникати протягом усього життя за контактування з жінкою[10][11].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Gynophobia: Definition, symptoms, and more. www.medicalnewstoday.com (англ.). 25 вересня 2023. Процитовано 18 грудня 2024.
  2. γυνή, Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, on Perseus
  3. φόβος, Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, on Perseus
  4. gynophobia. Oxford English Dictionary. Процитовано 17 жовтня 2023.
  5. The Shattered Mirror: Representations of Women in Mexican Literature, María Elena de Valdés, 2010, p 74
  6. Raymond Joseph Corsini (1999) «The Dictionary of Psychology», ISBN 1-58391-028-X, p. 452
  7. Carr, Naomi (27 жовтня 2023). Gynophobia: Signs, Causes & Treatment. MentalHealth.com (амер.). Процитовано 18 грудня 2024.
  8. а б American Psychiatric Association. (2013). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, 5thEdition. Arlington, VA: APA.
  9. Misogyny | Meaning, Definition, Sexism, & Examples | Britannica. www.britannica.com (англ.). 23 листопада 2024. Процитовано 18 грудня 2024.
  10. а б Lederer, W. (1968). The Fear of Women. Ann Arbor, MI: Grune & Stratton.
  11. а б в National Health Service. Phobias. nhs.uk (англ.). 15 лютого 2021. Процитовано 18 грудня 2024.
  12. а б Eaton, William W.; Bienvenu, O. Joseph; Miloyan, Beyon (1 серпня 2018). Specific phobias. The Lancet Psychiatry (English) . Т. 5, № 8. с. 678—686. doi:10.1016/S2215-0366(18)30169-X. ISSN 2215-0366. PMC 7233312. PMID 30060873. Процитовано 18 грудня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  13. Villafuerte, Sandra; Burmeister, Margit (28 липня 2003). Untangling genetic networks of panic, phobia, fear and anxiety. Genome Biology. Т. 4, № 8. с. 224. doi:10.1186/gb-2003-4-8-224. ISSN 1474-760X. PMC 193636. PMID 12914652. Процитовано 18 грудня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  14. Samra, Chandan K.; Torrico, Tyler J.; Abdijadid, Sara (2024). Specific Phobia. StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. PMID 29763098.