Гідрофіти

Гідрофіти (від дав.-гр. ὕδωρ, ὑδρο- («hydor, hydro-») — вода, φυτόν («phyton») — рослина) — рослини, які частково занурені у воду.

Типовий гідрофіт — очерет звичайний

Калюжниця болотна

Гідрофіти — один з підрозділів системи життєвих форм рослин за Раункієром.

До гідрофітів належать, наприклад, рогіз вузьколистий, очерет звичайний, калюжниця болотна, частуха подорожникова, сусак зонтичний, стрілиця звичайна.

У цих рослин розвинуті провідна й механічні тканини, добре представлена аеренхіма. Листя за сильної інсоляції мають іншу структуру: епідерма має продихи; інтенсивність транспірації невелика.

Гідрофіти мешкають по берегах річок, озер, ставків і морів, а також на болотах і заболочених луках (гелофіти). Деякі гідрофіти можуть рости на вологих полях як бур'яни, як, наприклад, частуха, очерет та ін.

Коренева система у гідрофітів добре розвинена і служить як для проведення води і розчинених у ній поживних речовин, так і для зміцнення рослин на місцях їх проживання. На відміну від гідатофітів, гідрофіти мають добре розвинені механічні тканини і судини, які проводять воду. У тканинах гідрофітів багато міжклітинників і повітряних порожнин, за якими доставляється повітря в нижні частини рослини, тому що у воді менше кисню, ніж у повітрі.

Для гідатофітів і гідрофітів не обов'язкова вологість клімату, оскільки і в областях, недостатньо забезпечених опадами, навіть в пустелях, можуть існувати водойми, які повністю задовольняють потребу таких рослин у воді. Різкого розмежування між гідатофітами і гідрофітами не існує.

З культурних рослин до гідрофітів належить рис. Багато гідрофітів, беручи участь у процесі заростання водойм, є торфоутворювачами. Деякі гідрофіти, особливо серед однодольних рослин, служать кормом для худоби.

Див. також

• Гідатофіти
• Водні рослини

Література

• Биологический энциклопедический словарь. Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 2-е изд., исправл. — М.: Сов. Энциклопедия, 1986. (рос.)
• Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия. Гл. ред. А. П. Горкин; М.: Росмэн, 2006. (рос.)
• Жизнь пресных вод СССР, под ред. В. И. Жадина, т. 2, М. — Л., 1949. (рос.)
• Скадовский С. Н. Экологическая физиология водных организмов, М., 1955. (рос.)
• Шмитхюзен И. Общая география растительности, пер. с нем., М., 1966. (рос.)
• Новые исследования по экологии и разведению растительноядных рыб. Сб. научн. ст. М., 1968. (рос.)

Посилання

• Гідрофіти // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 52.
• ВРЕ
• Экологические группы растений по отношению к воде [Архівовано 8 січня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
• Биологическая энциклопедия. Растение и среда [Архівовано 18 вересня 2019 у Wayback Machine.](рос.)