Гюнтер Едмунд Цернер фрайгерр[1] фон Гаммершайн-Екворд (нім. Günther Edmund Werner Freiherr von Hammerstein-Equord; 16 вересня 1877 — 17 жовтня 1965, Кіль) — німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Гюнтер фон Гаммерштайн-Екворд
нім. Günther Edmund Werner Freiherr von Hammerstein-Equord
Народився 16 вересня 1877(1877-09-16)
Hinrichshagend, Пенегаген
Помер 17 жовтня 1965(1965-10-17) (88 років)
Кіль, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Титул барон
Військове звання  Генерал-лейтенант
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Любек)
Ганзейський хрест (Любек)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Галліполійська зірка
Галліполійська зірка
Медаль «Імтияз»
Медаль «Імтияз»
Лицарський хрест 2-го класу ордена Білого Сокола
Лицарський хрест 2-го класу ордена Білого Сокола
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Срібний німецький хрест
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Біографія ред.

Виходець із давнього дворянського роду Гаммерштайн. 7 березня 1896 року поступив на службу в Прусську армію. Учасник Першої світової війни, за бойові заслуги відзначений численними нагородами. Після завершення війни продовжив службу в рейхсвері. 30 листопада 1933 року вийшов у відставку.

1 листопада 1938 року призваний на службу у вермахт, однак призначення отримав 15 травня 1940 року — комендант Копенгагена і Датських островів. 25 жовтня 1940 року відправлений у резерв, 15 листопада призначений командиром 526-ї резервної дивізії, а з 7 березня 1941 року — також комендантом 672-ї вищої польової комендатури, а також комендантом Брюсселю. 1 листопада 1943 року знову відправвлений у резерв, а 31 травня 1944 року — у відставку.

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. Барон.

Література ред.

  • Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921—1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 5: v. Haack-Hitzfeld. Biblio Verlag, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2538-3.
  • August Ludwig Degener: Degeners Wer ist's? Band 10, Verlag Herrmann Degener 1935, S. 590.
  • Klaus D. Patzwall, Veit Scherzer: Das Deutsche Kreuz 1941—1945. Geschichte und Inhaber. Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 2001, ISBN 3-931533-45-X, S. 543.
  • Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1925, S. 122.
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002