Гуцулка Ксеня (пісня)

«Гуцулка Ксеня»
«Гуцулка Ксеня»
Пісня Сестер Байко
Випущено	1932
Тип	пісня
Жанр	пісня-танго
Мова	українська
Автор слів	Ярослав Барнич
Композитор	Ярослав Барнич

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гуцулка Ксеня (значення).

«Гуцулка Ксеня» — українська пісня-танго, що стала однією з найвідоміших українських пісень у XX ст. у світі^[1].

Історія створення

Існує дві версії створення пісні.

Версія перша

Автор — український композитор, диригент, педагог і музично-громадський діяч Ярослав Барнич, про що й свідчить племінниця композитора Олена Вергановська, у коломийському будинку якої часто бував Ярослав Барнич, приїжджаючи зі Станиславова. Тут він і працював над улюбленою народом піснею «Гуцулка Ксеня» — це підтверджують учні та сучасники митця.

Дівчиною-прообразом героїні пісні була вродлива Ксеня Клиновська з Небилова (біля Перегінська Рожнятівського району Івано-Франківської області, на межі Бойківщини й Гуцульщини). Вона вчилась у композитора в Станиславові і надихнула його на створення пісенного шедевра. Протягом останніх десятиріч встановити істину намагалися неодноразово, проте не вистачало документальних матеріалів.

У 1938 році Ярослав Барнич написав за мотивами пісні відому оперету «Гуцулка Ксеня»

Версія друга

Автор — учитель зі села Семигинів Стрийського району Львівської області Роман Савицький, який цікавився музикою все своє життя, хоча не мав спеціалізованої музичної освіти.

У ті роки Станіслав був центром у сфері української музичної культури. Активна участь у музичному житті міста була одним з найсильніших стимулів для композиторської діяльності. Свою літню відпустку Савицький проводив, як правило, у домі двоюрідної сестри Ірини Бурачинської, яка жила в селі Шешори на Косівщині. Сестра мала вродливу доньку Ксеню^[2]^[3], яка дуже любила свого дядька Романа. На одному з вечорів, коли молодь забавлялася під час вакацій, десятирічну племінницю Савицького обрали «королевою» вечора: Ксеня виявилася дуже веселою та дотепною, кожному давала якісь доручення, а до свого дядька звернулася з проханням написати таку пісню, щоб уся Гуцульщина її співала. Незабаром слова пісні було написано, а на музику їх згодом поклав І. Недільський^[4]^[5].

Нотний текст (оригінал) "Гуцулки Ксені"[1] [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.]

А Ярослав Барнич, згідно з цією версією, 1938 року написав однойменну оперету, використавши мотиви пісні.

Текст пісні

Головний варіант

Темна нічка гори вкрила
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжно-біла
Гуцул Ксеню в ній впізнав.

Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова ніжні любовні
Він до неї промовляв:

Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.

Вже пройшло гаряче літо,
Гуцул іншу любить скрито,
А гуцулку синьооку
Він в останню ніч прощав.

Черемоша грали хвилі
Сумували очі сині
тільки вітер на соснині
Сумно пісню вигравав.

Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.

Варіант сестер Байко

Темна нічка гори вкрила,
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжно-біла, -
Гуцул Ксеню в ній впізнав.
Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова палкі любові
Він до неї промовляв:

Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.

Вже пройшло гаряче літо,
Гуцул іншу любив скрито,
А гуцулку чорнобриву
Він в останню ніч прощав.
В Черемоші грали хвилі,
Сумували очі сині,
Тільки вітер на соснині
Сумно пісню вигравав:

Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.

Оригінальний варіант (трагічний)

—1—
Сонні гори нічка вкрила
Полонину всю манила
Ніжно череду пестила:
Молодий вівчар не спав

Він у ранішній хвилині
Ксеню стрів на полонині
І одній в гірській країні
На трембіті тужно грав

—Приспів—
Гуцулко Ксеню
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про свій жаль

Душа страждає
Звук трембіти лунає...
А що серце кохає
Бо гаряче мов жар

—2—
В кожну ніченьку пестливу
Він дививсь у млу зрадливу
Бачив постать срібно сиву
В ній гуцулку пізнавав

Тихо спершись на ворінні
В очі він дививсь невинні
І слова ці безупинні
Про кохання присягав

<Приспів>

—3—
Покохав дівчину скрито
І пройшло гаряче літо;
Буря йшла несамовито
В ліс вівчар отару гнав

Черемоша били хвилі
Бігла Ксеня у безсиллі
На стрімкому впала шпилі
Сумно вітер завивав

<Приспів>

—4—
Череду лишав щоночі
Та шукав сліди дівочі
Як знайшов закриті очі
Їх востаннє цілував

Важко спершись на соснині
З болем серця грав дівчині,
Щоб і гори чули сині
Як гуцулку він кохав

<Приспів>

У кінематографі

«Гуцулка Ксеня» (1956) — фільм-запис лібрето оперети Ярослава Барнича, який було вперше представлено 22 січня 1956 року. Кінокомпанія: Orbit Film Corporation.^[6]^[7]

«Гуцулка Ксеня» (2019) — фільм-мюзикл режисера Олени Дем'яненко знятий на основі лібрето оперети Ярослава Барнича, який було вперше представлено 7 березня 2019. Кінокомпанія: Гагарін медіа.^[8]

Також пісня «Гуцулка Ксеня» є частиною саундтреку кінострічки «Кіборги» (2017), режисера Ахтема Сеітаблаєва, в якому виступає як музична тема одного з головних героїв — Серпня.

Примітки

↑ Інформація про пісню на сайті pisni.org.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2010. Процитовано 14 жовтня 2010.
↑ Гуцулка Ксеня із легендарної пісні живе у Чикаго і на Прикарпаття після еміграції приїжджала лише двічі [Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine.] на сайті «Вікна»
↑ У Чикаго померла Ксенія Бурачинська — героїня пісні «Гуцулка Ксеня» [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Zaxid.net
↑ Чия ж насправді "Гуцулка Ксеня?. Архів оригіналу за 3 вересня 2010. Процитовано 14 жовтня 2010.
↑ Український Чикаго попрощався з «Гуцулкою Ксенею». Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
↑ Міф та реальність. «Гуцулки Ксені» Музикознавець Людомир Філоненко про Ярослава Барнича та його українське танго [Архівовано 17 березня 2019 у Wayback Machine.]. Zaxid.net, 6 березня 2019
↑ Shirley Zaporzan; Robert Bogdan Klymasz; Jars Balan. Film and the Ukrainians in Canada, 1921—1980 : a filmography index of film titles and bibliography with supplementary appendices. Edmonton, Alta. : Canadian Institute of Ukrainian Studies, University of Alberta, 1982. 76 pages (англ.)
↑ Завершене виробництво повнометражного фільму-мюзиклу «Гуцулка Ксеня» [Архівовано 28 листопада 2018 у Wayback Machine.], Державне агентство України з питань кіно, 14.11.2018.

Література

Філоненко Л. Ярослав Барнич та його пісня «Гуцулка Ксеня» // Народна творчість і етнографія. — 1994. — № 4.
Пушик С. Про авторів пісень «Червоні маки» і «Гуцулка Ксеня» // Галичина. — 1995. — № 106—114.
Ярослав Барнич обезсмертив гуцулку Ксеню, а пісня «Гуцулка Ксеня» увінчала свого творця.
Філоненко, Людомир. Про композитора Ярослава Барнича та його пісню «Гуцулка Ксеня» / Ін-т проблем сучасн. мист-ва Акад. мист-в України ; редкол.: В. Д. Сидоренко (голова), О. О. Авраменко, О. Я. Боднар та ін. // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія : зб. наук. пр. з мистецтвознавства і культурогогії. — К. : Музична Україна, 2008. — Вип. 4–5. — С. 339–344. — 400 с.
Філоненко, Людомир. Про композитора Ярослава Барнича та його пісню «Гуцулка Ксеня» (закінчення) / Ін-т проблем сучасн. мист-ва Акад. мист-в України ; редкол.: В. Д. Сидоренко (голова), О. О. Авраменко, О. Я. Боднар та ін. // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія : зб. наук. пр. з мистецтвознавства і культурогогії. — К. : Музична Україна, 2009. — Вип. 6. — С. 387–392. — 480 с.
То хто ж автор «Гуцулки Ксені»? : [арх. 13.12.2017] / Володимир Полонський, Леонід Шемета // DT.UA. — 2001. — 16 квітня.
Танго-пісня «Гуцулка Ксеня», музика і слова — український композитор Ярослав Барнич [Архівовано 29 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Герей В. Кому належить «Гуцулка Ксеня» // На скрижалях. [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Гуцулку Ксеню поховають у Чикаго цієї суботи

[1] Інформація про пісню на сайті pisni.org.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2010. Процитовано 14 жовтня 2010.

[2] Гуцулка Ксеня із легендарної пісні живе у Чикаго і на Прикарпаття після еміграції приїжджала лише двічі [Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine.] на сайті «Вікна»

[3] У Чикаго померла Ксенія Бурачинська — героїня пісні «Гуцулка Ксеня» [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Zaxid.net

[4] Чия ж насправді "Гуцулка Ксеня?. Архів оригіналу за 3 вересня 2010. Процитовано 14 жовтня 2010.

[5] Український Чикаго попрощався з «Гуцулкою Ксенею». Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.

[6] Міф та реальність. «Гуцулки Ксені» Музикознавець Людомир Філоненко про Ярослава Барнича та його українське танго [Архівовано 17 березня 2019 у Wayback Machine.]. Zaxid.net, 6 березня 2019

[7] Shirley Zaporzan; Robert Bogdan Klymasz; Jars Balan. Film and the Ukrainians in Canada, 1921—1980 : a filmography index of film titles and bibliography with supplementary appendices. Edmonton, Alta. : Canadian Institute of Ukrainian Studies, University of Alberta, 1982. 76 pages (англ.)

[8] Завершене виробництво повнометражного фільму-мюзиклу «Гуцулка Ксеня» [Архівовано 28 листопада 2018 у Wayback Machine.], Державне агентство України з питань кіно, 14.11.2018.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]