Гурко (село)
Гурко (давніше Гірко, або Вірко, пол. Hurko) — село в Польщі, у гміні Медика Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване в в прикордонній смузі. У середині 20-го століття кілька років підпорядковувалось Перемишльському району Дрогобицької області УРСР. Населення — 560 осіб (2011[1]).
Село
 Координати 49°47′52″ пн. ш. 22°53′29″ сх. д. / 49.79777778° пн. ш. 22.89138889° сх. д.
|
Назва
ред.У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Ґранічне (пол. Graniczne).
Історія
ред.Наприкінці XIX ст. в селі зведено фортифікаційні укріплення кільцевої оборони фортеці Перемишль. Під час оборони Перемишля 1914-1915 рр. сільських жителів вивезли до Дрогобички і Динова.
У 1939 році в селі проживало 840 мешканців, з них 540 українців-грекокатоликів, 140 українців-римокатоликів, 20 поляків, 120 польських колоністів міжвоєнного періоду і 20 євреїв[2]. Село входило до ґміни Поповичі Перемишльського повіту Львівського воєводства.
Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[3]. Навесні 1940 р. через проходження кордону по Сяну жителі села вивезені в колишню німецьку колонію Бриґідав коло Стрия. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в березні 1945 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Українське населення села, якому вдалося уникнути вивезення до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистка під час проведення Операції «Вісла» і було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[4]. На їх місце населяли поляків.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
ред.Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 288 | 58 | 204 | 26 |
| Жінки | 272 | 52 | 156 | 64 |
| Разом | 560 | 110 | 360 | 90 |
Транспорт
ред.4 рази на день (крім неділі) курсує автобус Перемишль-Гурко.
Тричі на день на зупинному пункті Гурко зупиняється електропоїзд Перемишль-Медика.
Особистості
ред.Народилися
ред.- Лозинський Йосип Іванович (1807—1889) — етнограф, мовознавець, публіцист, діяч українського національного відродження, священик УГКЦ.
Примітки
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гурко (село)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 56.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 12 вересня 2019.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
ред.- Hurko (po rusku Hirko, al. Wirko) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 221. (пол.) — S. 221. (пол.)
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |