Гу́р'їв Козачо́к — село в Золочівській громаді Богодухівського району Харківської області України. Населення становить 333 осіб.

село Гур'їв Козачок
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Богодухівський район
Громада Золочівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA63020050160024334
Облікова картка Гур'їв Козачок 
Основні дані
Засноване 1672
Населення 333
Площа 1,196 км²
Густота населення 278,43 осіб/км²
Поштовий індекс 62212
Телефонний код +380 5764
Географічні дані
Географічні координати 50°25′06″ пн. ш. 35°58′12″ сх. д. / 50.41833° пн. ш. 35.97000° сх. д. / 50.41833; 35.97000Координати: 50°25′06″ пн. ш. 35°58′12″ сх. д. / 50.41833° пн. ш. 35.97000° сх. д. / 50.41833; 35.97000
Середня висота
над рівнем моря
169 м
Місцева влада
Адреса ради 62242, Харківська обл., Золочівський р-н, с.Гур'їв Козачок
Сільський голова Мартиненко Валерій Анатолійович
Карта
Гур'їв Козачок. Карта розташування: Україна
Гур'їв Козачок
Гур'їв Козачок
Гур'їв Козачок. Карта розташування: Харківська область
Гур'їв Козачок
Гур'їв Козачок
Мапа

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Гур'ївому Козачку, Сотницькому Козачку, Андріївці, Ковтуні-1, Ковтуні-2, Кониках, Хоружівці — 315 людей[1].

ГеографіяРедагувати

Село Гур'їв Козачок знаходиться за 2 км від річки Лозова (притока річки Ворскла, лівий берег), за 2 км від кордону з Росією. На відстані 2 км розташоване село Сотницький Козачок.

ІсторіяРедагувати

Станом на 1864 рік у казенному хуторі Гур'їв Козачок мешкало 310 осіб (147 — чоловіків та 163 — жінок ), налічувалось 37 дворових господарств[2].

КурганиРедагувати

Біля села знаходяться численні кургани бронзової доби[3]

ТакожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Мартиролог. Харківська область, ст. 828—835. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 17 грудня 2015. 
  2. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с. 
  3. Стародавня Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 21 жовтня 2019. 

ПосиланняРедагувати