Гужва Валерій Федорович

Гужва Валерій Федорович
Ім'я при народженні Гужва Валерій Федорович
Народився 31 липня 1936(1936-07-31) (84 роки)
селище Постишеве, тепер м. Покровськ Донецької області
Національність українець
Діяльність поет, прозаїк, публіцист
Alma mater Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
Мова творів українська, російська
Партія КПРС

Вале́рій Фе́дорович Гужва́ (*31 липня 1936, селище Постишеве, тепер м. Покровськ Донецької області) — український письменник (поет, прозаїк, публіцист). Член Національної спілки письменників України (від 1971 року).

Біографічні відомостіРедагувати

Середню освіту здобув в Ужгороді. 1958 року закінчив факультет журналістики Київського університету. Друкується від 1962 року. Перші вірші надрукував у журналі «Прапор» (нині «Березіль»). Був членом КПРС (від 1964 року).

Працював на українському телебаченні, заступником головного редактора видавництва «Молодь», потім у видавництві «Український письменник».

ТвориРедагувати

Автор збірок віршів «Огоньок», «Дуель», «Імена», «Місто», «Розмова», «Вічна спрага», «Біг часу», «Темні меди», «Крок», «Озеро», «Метроном», «Вертоград»; повісті «Сліпий дощ», «Забути, згадати», «Плато над прірвою», «Лакейський вальс»; роману «Рай»; казки «Пригоди бувалого солдата»; сценаріїв документальних фільмів, численних перекладів поетичних творів.

Лауреат премій імені Володимира Сосюри (2002) та імені Ю. Яновського.

  • Збірки віршів:
    • «Огоньок» (1965),
    • «Дуель» (1969),
    • «Імена» (1972),
    • «Місто» (1974).
    • «Розмова» (1976),
    • «Вічна спрага» (1977),
    • «Біг часу» (казахською мовою),
    • «Темні меди» (1984),
    • «Крок» (1985),
    • «Озеро»,
    • «Метроном»,
    • «Вежа» (2010).
  • Повісті:
    • «Сліпий дощ» (1983),
    • «Забути, згадати» (1986),
    • «Нічого, крім зими»,
    • «Аркуш Мебіуса»,
    • «Плато над прірвою».
  • Романи:
    • «Рай».
  • Публіцистичні книжки:
    • «По двадцяти роках» (1965),
    • «Діалог про Україну» (1968, у співавторстві),
    • «Все життя — атака» (1974, у співавторстві).
  • Твори для дітей:
    • оповідання «Новий дім» (1966),
    • казка «Пригоди бувалого солдата» (1985).

Автор низки новел, сценаріїв документальних та анімаційного фільму «Котигорошко».

Працює в галузі художнього перекладу. Зокрема, переклав окремі поезії Белли Ахмадуліної.

Окремі твори Гужви перекладено російською, казахською, болгарською, словацькою, чеською мовами.

У кінематографіРедагувати

Автор сценаріїв документальної стрічки «Це малюнок хлопчика» (1955, т/ф), мультфільму «Котигорошко» (1970), книги про телесеріал «Як гартувалася сталь», «Вся жизнь — атака: Портреты и диалоги» (К., 1974, у співавторстві з А. Крижанівським, І. Малишевським).

ЛітератураРедагувати