Гуго Брох
Гуго Брох (нім. Hugo Broch; 6 січня 1922, Ляйхлінген) — німецький льотчик-ас, лейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Гуго Брох | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився |
6 січня 1922 (102 роки) Ляйхлінґен, Райніш-Бергішер, Кельн, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецька імперія | |||||||
| Країна |
 Німеччина | |||||||
| Діяльність | льотчик | |||||||
| Знання мов | німецька | |||||||
| Учасник | Друга світова війна | |||||||
| Військове звання | лейтенант[d] | |||||||
| Нагороди |
 | |||||||
Біографія ред.
Після закінчення льотної підготовки 6 січня 1943 року прибув в 6-ту ескадрилью 54-ї винищувальної ескадри. 13 березня отримав першу підтверджену перемогу — Іл-2. 12 серпня збив Як-7 і ЛаГГ-3, досягши 10 перемог. 28 серпня отримав 20-ту перемогу. 15 вересня у трьох вильотах збив 2 Ла-5 і Як-9, досягши 30 перемог. 2 листопада досяг 40 перемог, збивши Іл-2 і 2 Як-9. В січні-червні 1944 року — льотний інструктор запасної винищувальної групи «Схід». На початку серпня повернувся в свою ескадрилью. 17 серпня здобув 45-ту, 30 серпня — 50-ту перемогу. 16 вересня в одному вильоті збив 2 Пе-2 і Ла-5. 10 жовтня збив ще 1 Пе-2 і таким чином досяг 60 перемог. В листопаді був переведений у 8-му ескадрилью. До кінця року збив ще 5 літаків. Всього за час бойових дій здійснив 324 бойові вильоти і збив 81 радянський літак, включаючи 18 Іл-2. 8 травня 1945 року взятий в полон. Через 80 днів звільнений. Після звільнення до виходу на пенсію працював у фірмі Agfa AG в Леверкузені.
Брох активно роздає автографи і пам'ятні речі. 28 червня 2017 року здійснив свою давню мрію — політ на британському винищувачі «Спітфайр». Після польоту Брох заявив, що його нова мрія — політ на Місяць.[1]
Оцінка сучасників ред.
Після польоту на «Спітфайрі» Брох зустрівся з британським ветераном Стюартом Беллом. Після зустрічі Белл сказав: «Він непоганий хлопець. Він захищав свою країну, я свою — це чесно.»[1]
Звання ред.
- Єфрейтор (1 листопада 1940)
- Унтерофіцер (1 липня 1943)
- Фельдфебель (1 листопада 1944)
- Лейтенант (1 січня 1945)
Нагороди ред.
- Нагрудний знак пілота (28 листопада 1941)
- Авіаційна планка винищувача в золоті із застібкою «300»
- в бронзі (26 березня 1943)
- в сріблі (10 червня 1943)
- в золоті (23 серпня 1943)
- Залізний хрест
- 2-го класу (7 квітня 1943)
- 1-го класу (11 серпня 1943)
- Почесний Кубок Люфтваффе (27 жовтня 1943)
- Німецький хрест в золоті (26 листопада 1943) — за 44 перемоги.
- Лицарський хрест Залізного хреста (12 березня 1945) — за 79 перемог.
- Нарукавна стрічка «Курляндія» (20 квітня 1945)
Література ред.
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- Kurowski F., Oberleutnant Otto Kittel, Der erfolgreichste Jagdflieger des Jagdgeschwaders 54, Flechsig Verlag, Würzburg, 2007
Примітки ред.
- ↑ а б Хуго Брох снова в небе. warspot.ru (рос.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 17 березня 2022.