Відкрити головне меню

Вільгельм Федорович Грубе (30 травня 1827(18270530), с. Нейгуш Курляндської губернії — 28 квітня 1898, Харків) — хірург, патологоанатом, професор кафедри оперативної хірургії та хірургічної клініки Харківського університету.

Грубе Вільгельм Федорович
Народився 30 травня 1827(1827-05-30)
Латвійська РСР, СРСР
Помер 28 квітня 1898(1898-04-28) (70 років)
Діяльність хірург
Alma mater Тартуський університет
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна

ЖиттєписРедагувати

Народився у бідній родині у с. Нейгуш Курляндської губернії (нині Латвія). Початкову освіту здобув вдома, а згодом навчався у Ризької гімназії. Після закінченні гімназії в 1844, він розпочав навчання як казеннокоштний студент на богословського факультету Дерптського університету. Проте його більше цікавила медицина і через два роки він перейшов на медичний факультет. Закінчив університет у 1850 з відзнакою і здобув науковий ступінь доктора медицини після захисту дисертації про доброякісні пухлини носа. За захист у 1851 дисертації про сідничу грижу був удостоєний другого вченого ступеня — доктора медицини та хірургії.

Через те, що В. Ф. Грубе був казеннокоштним вихованцем університету, то після завершення навчання він став морським лікарем і 2 роки плавав флотським лікарем на фрегаті «Камчатка». Під час навколосвітньої подорожі, здійсненої під час флотської служби, Вільгельм Федорович, при зупинках у портових містах різних країн, використовував кожну можливість для вивчення організації лікувальної справи у клініках та шпиталях.

Після завершення морської служби його призначили штатним ординатором-хірургом великого військового шпиталю у Кронштадті. Його організаційні здібності були помічені і у 1855 став керівником великого хірургічного відділення на 1000 ліжок. Проведення В. Ф. Грубе на трупах теоретичних та практичних занять, передбачених його посадою, з військовими лікарями розкрило його педагогічні здібності. У цей час він побував у клініках Лангенбека в Берліні і Штейна в Копенгагені, опублікував ряд робіт з оперативної хірургії.

У 1859 В. Ф. Грубе рада медичного факультету Харківського університету одноголосно обрала завідувачем кафедри оперативної хірургії та хірургічної клініки, врахувавши, що на той час він самостійно виконав близько 10 тисяч операцій. Молодий 32-річний енергійний професор швидко завоював авторитет у викладачів, так і серед студентів. За короткий час він зумів перебудувати клініку, провести докорінну реорганізації всього педагогічного процесу.

Майже сорок років В. Ф. Грубе був директором факультетської хірургічної клініки. Здобула визнання його хірургічна школа, найвідомішим його учнем став М. П. Трінклер. Наприкінці XIX століття учні Грубе керували всіма чотирма хірургічними кафедрами, які тоді були у Харківському університеті. Він домігся створення в університеті кафедри шпитальної хірургії, якою пізніше став керувати його учень — І. К. Зарубін.

Професор Грубе став засновником Харківського медичного товариства, керував ним протягом 22 років. також був одним з організатором харківського відділення Червоного Хреста. Завдяки його особистому впливу були побудовані нові клініки для Харківського університету. Це сталося після того, як імператор Олександр II відвідав стару хірургічну клініку, де у Грубе лікувалися потерпілі після аварії царського потягу у Борках поблизу Харкова.

Під час російсько-турецької війни 1877 був на Кавказі, а потом під Плевною, працював там хірургом, вивчав вогнепальні пошкодження, написав ряд робіт з військово-польової хірургії.

У 1893 важко захворів на сепсис, заразившись під час виконання септичної операції. Його учні врятували життя професору, але повністю одужати він не зміг. Проте Грубе продовжував бувати у клініці, оперував, спілкувався зі студентами. За заповітом, написаним ним перед смертю, вся його величезна медична бібліотека перейшла у власність факультетської хірургічної клініки.

Помер 28 квітня 1898.

Науковий вкладРедагувати

Вільгельм Федорович першим у Росії впроваджував усі найновіші операції та відкриття, які полегшували лікування хворих.

У 1871 він здійснив першу операцію під наркозом закисом азоту. Одним з перших у Росії він став проводити операції з приводу оваріотомії, защемлених гриж, водянок головного мозку, операції на печінці та підшлунковій залозі, резекції суглобів при туберкульозному ураженні та інші.

Значний В. Ф. Грубе вклад у запровадження у роботі хірургів антисептики. У 1890 у його клініці був встановлений стерилізаційний апарат, створено спеціальну лабораторію, що займалася вивчення і удосконалення асептичного методу.

В. Ф. Грубе був не тільки досвідченим хірургом, але і добре розбирався у внутрішніх хворобах, офтальмології, акушерстві. Все це дало змогу здобути визнання в медичному середовищі. Він був постійним і незамінним консультантом усього півдня Росії. У травні 1881 М. В. Скліфосовський запросив його на консиліум до тяжко хворого М. І. Пирогова. Відомо також, що Пирогов «выражал желание, чтобы в случае, если будет нужна операция, ее делал бы Грубе»(рос.).

Йому належить 53 надруковані роботи і опубліковані доповіді в Харківському медичному товаристві. Він опублікував ряд робіт, присвячених використанню хлороформу та морфію для знеболення.

ДжерелаРедагувати