Грищенко Арнольд Панасович

Арнольд Панасович Гри́щенко
Народився 23 вересня 1936(1936-09-23)
Мутичів, Ріпкинський район, Чернігівська область, Українська СРР, СРСР
Помер 17 грудня 2006(2006-12-17) (70 років)
Київ, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність мовознавець
Alma mater Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Сфера інтересів мовознавство
Заклад Інститут мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України і Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Посада завідувач кафедри української мови
Вчене звання професор, академік
Науковий керівник Жовтобрюх Михайло Андрійович
Аспіранти, докторанти Савченко Ірина Степанівна
Батько Панас Дем'янович
Мати Таїса Іванівна
У шлюбі з Ніна Миколаївна
Діти син Тарас
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України — 1995

Гри́щенко Арнольд Панасович (23 вересня 1936, с. Мутичів Ріпкинського району Чернігівської області — 17 грудня 2006, Київ) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1980), професор (1987), академік АПНУ (1999). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Закінчив Ніжинський педагогічний інститут (1958).

БіографіяРедагувати

Вчителював на Чернігівщині.

1960 вступив до аспірантури Інститу мовознавства АН УРСР (кер. канд. дис. М. Жовтобрюх).

У 1963–1981 працював м. н. с., а згодом — ст. н. с. цього Інституту;

 
Конгрес МАУ 2005 у Донецьку. Співголови секції В.Німчук та
Л.Онишкевич (у центрі) слухають доповідь А.Грищенка (фото з 2005 р.)

1981–2006 — завідувач кафедри української мови Національного педагогічного університету. Наукові дослідження Грищенка із синтаксису та морфології сучасної української мови, історії української мови відзначаються докладним аналізом явища в синхронії та діахронії, типологічними та порівняльно-історичними зіставленнями з тотожними явищами в інших мовах. Як член Національної правописної комісії при Кабінеті міністрів України, розробляв питання правопису слів іншомовного походження.

Творча та наукова діяльністьРедагувати

На основі архівних документів дослідив життєвий та науковий шлях визначного українського мовознавця — Олекси Синявського: «Люди і долі (Штрихи до портрета Олекси Синявського)» // «Рідний край: науковий, публіцистичний, художньо-літературний альманах», 2005, № 1.

Створив наукову школу з історії та сучасного функціонування граматичної системи української мови.

Виховав плеяду вчених-мовознавців - трьох докторів і двадцятьох шістьох кандидатів філологічних наук.

Співавтор низки академічних видань, зокрема

  • «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис» (1972),
  • «Словотвір сучасної української літературної мови» (1975),
  • «Морфологічна будова сучасної української літературної мови» (1975),
  • «Історія української мови: У 4 т.» (1978—83, відп. ред. 4-го тому («Синтаксис»); премія ім. І. Франка АН УРСР, 1985; усі — Київ).

Автор та співавтор низки підручників для ВНЗ, зокрема «Сучасна українська літературна мова» (К., 1993), що витримав кілька видань і є основним навчальним посібником для багатьох ВНЗ України.

ПраціРедагувати

  • Складносурядне речення в сучасній українській літературній мові. 1969;
  • Прикметник в українській мові. 1978;
  • Граматика української мови. 1982 (співавт.);
  • Украинская грамматика. 1986 (співавт.); усі — Київ.

ЛітератураРедагувати

  • Академік Арнольд Панасович Грищенко. Бібліографія до 70-річчя. П., 2006.
  • М. Г. Железняк Грищенко Арнольд Панасович Енциклопедія сучасної України. — Т. 6. — Київ, 2006., стор. 500

У мережіРедагувати