Відкрити головне меню

Ганна Валентинівна Гриценко — українська громадська діячка ультралівого спрямування, соціологиня, дослідниця українських ультраправих рухів, гендерна дослідниця. Редакторка видання «Товаришка».

Гриценко Ганна Валентинівна
Anna Grytsenko, Kyiv 2019, 03.jpg
Діяльність соціолог
Alma mater НУ «Києво-Могилянська академія» (2012)

ЖиттєписРедагувати

У 2010—2011, під час навчання у Національному університеті «Києво-Могилянська академія», проводила моніторинг мови ворожнечі у ЗМІ для проєкту «Без кордонів» Центру «Соціальна дія».[1]

У 2011—2012 працювала над проектом Ukrainian Protest and Coercion Data для Центру дослідження суспільства.[1]

У 2012 році закінчила Національний університет «Києво-Могилянська академія» за програмою «Соціологія». Того ж року було опубліковане дослідження «Гендер, релігія та націоналізм в Україні», де Ганна виступила співавторкою.[1]

У 2015 році працювала разом із співавторами над дослідженням «Невидимий батальйон: участь жінок у військових діях в АТО»,[1] для якого написала найбільший за обсягом розділ, присвячений аналізу участі жінок у воєнних діях.[2] Дослідження відбувалося в період літа—осені 2015 року,[3] координаторкою проєкту виступила керівниця волонтерської організації «Центр підтримки аеророзвідки» Марія Берлінська.[2] Наслідком цієї роботи стала поява громадської ініціативи «Невидимий Батальйон» та документального фільму «Невидимий Батальйон».[4]

7 лютого 2019 року представники праворадикальних угрупувань зірвали лекцію Ганни Гриценко, яка проходила в Києві, у просторі культурного фонду «Ізоляція».[5] За повідомленням «Ізоляції», лекція була присвячена причинам зростання популярності праворадикальних рухів серед української молоді. Під час події близько 20 молодих чоловіків з організацій «Національний спротив» та С14 прийшли до зали, і, не зважаючи на присутність поліції, розмалювали свастиками стільці, кілька разів вимикали світло на електрощитку, перекрикували лекторку впродовж усієї події. Вони також написали заяву на Ганну Гриценко за статтею 161 ККУ: «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії».[6]

ВпливРедагувати

Ганну Гриценко характеризували як дослідницю ультраправих рухів такі видання як: Радіо «Свобода»,[7][8] Центр інформації про права людини,[9] «Громадський Простір»,[10] проекти «Мистецький арсенал»,[11][12] Docudays UA,[13] izolyatsia.[14]

Оцінки та критикаРедагувати

У відповідь на виступ 7 лютого 2019 року, «Правий сектор» звинуватив Гриценко в тому, що вона готувала доповідь, у якій планувала дискредитувати українські патріотичні організації. «Правий сектор» також звинуватив Гриценко в некомпетентності та відпрацюванні закордонних грантів.[15]

ПраціРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Гриценко Анна // povaha.org.ua
  2. а б Тамара Марценюк, Анна Квіт, Ганна Гриценко. «Невидимий батальйон»: участь жінок у військових діях в АТО (соціологічне дослідження), Юлія Ємець-Доброносова | КРИТИКА. krytyka.com (uk). Процитовано 2019-08-08. 
  3. Невидимый батальон: опубликован календарь с героинями войны на Донбассе. Общество (ru). Процитовано 2019-08-08. 
  4. Невидимий батальйон: 5 історій жінок-військових. ВІДЕО. Українська правда _Життя. Процитовано 2019-08-08. 
  5. Праворадикали зірвали лекцію в Києві через “порушення рівноправності громадян”. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2019-08-08. 
  6. Зрив лекції про праворадикальні рухи. IZOLYATSIA (ua). Процитовано 2019-08-08. 
  7. «С14». Націоналісти-радикали чи неонацисти?. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2019-06-05. 
  8. Українські ультраправі: гравці чи інструмент?. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2019-06-05. 
  9. Твоя смерть — наша турбота: Як на Docudays UA обговорювали, чи можуть ультраправі прийти до влади. Human Rights (ua). Процитовано 2019-06-05. 
  10. Суспільство вже готове сприймати жінок як героїнь, як суб’єктів, – соціологиня Ганна Гриценко | Громадський простір. www.prostir.ua (uk). Процитовано 2018-06-29. 
  11. IX «Книжковий Арсенал». «ІСТОРИЧНА» ПРОГРАМА. Історична правда. Процитовано 2019-08-08. 
  12. Публічна дискусія «Роль жінок в безпеці і обороні країни». Арсенал (uk). Процитовано 2019-08-08. 
  13. Права людини: проблема поширення ультраправих рухів в Україні. docudays.ua (en). Процитовано 2019-06-05. 
  14. Свідки Апокаліпсису: дискусія про ультраправе насилля щодо художніх та освітніх проектів. IZOLYATSIA (ua). Процитовано 2019-06-05. 
  15. Націоналісти запобігли дискредитації українського патріотичного руху | Офіційний сайт НВР "Правий сектор. web.archive.org. 2019-08-07. Процитовано 2019-08-08. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

Інтерв'юРедагувати