Вікіпедія

Свастика

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Свастика (Онтаріо).

Сва́стика (санскр. स्वस्तिक, латиніз. svastika; 卐 або 卍) — стародавній символ у вигляді рівнораменного хреста із загнутими на 90° ліворуч або праворуч раменами, що трапляється в багатьох культурах. Назва походить від санскритських слів su («добре») і asti («буття»). У слов'ян звучить як побажання «щасти». Цей символ дуже поширений і найчастіше пов'язаний із Сонцем.

Свастика на гербі Борейко
Колова сонячна свастика (права)
Ручний дерев'яний хрест у формі свастики. (Покуття або Гуцульщина. Кінець 19 — початок 20 століття. Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського (Коломия).)

Свастику використовували націонал-соціалісти в Німеччині, зокрема вона була на тодішніх прапорах цієї країни і Націонал-соціалістичної партії[1]. Автором відродження цього символу серед пангерманців був послідовник Стефана Ґеорґе Альфред Шулер[de][2].

Опісля Другої світової війни в багатьох країнах Європи свастику тісно асоціюють з націонал-соціалістами: у деяких державах[en], серед яких Німеччина[3] та Україна[4][5], використання свастики, як символу нацизму та неонацизму, заборонене законодавчо та визнається злочином. Виключенням є її використання в освітніх, мистецьких та наукових цілях, та використання свастики, яка не пов'язана з нацизмом.

Зміст символу ред.

Свастика — символ обертання навколо нерухомого центру. Обертання, з якого виникає життя. У Китаї свастика (Лей-Вен) колись символізувала сторони світу, а потім отримала значення «нескінченність», або число 10000.

Вважалося, що свастика приносить щастя, але тільки коли її кінці загнуті за годинниковою стрілкою (права свастика, або бонська). Якщо кінці заломлені проти годинникової стрілки, то свастика називається саусвастикою (ліва або буддійська) і має негативний вплив. Маги-зерваніти використовували подвійну свастику — сполучену праву з лівою.

Свастика — святий символ у буддизмі, індуїзмі, джайнізмі, зороастризмі, бон. Крім того, свастика була символом багатьох богів: Зевса, Геліоса, Гери, Артеміди, Тора, Агні, Брахми, Вішну, Шиви, Ганеші, Сур'ї. В Індії також застосовують як оберіг по боках дверей хати. Існує припущення, що за часів неоліту свастику пов'язували з «громом» і «водою»[6]

У XX столітті символ свастики став сприйматися негативно у країнах Західної цивілізації у зв'язку з використанням його націонал-соціалістами, які називали його Hakenkreuz, «гакенкройц» («гачкуватий хрест»), і зазвичай зображали похиленим, як у вікінгів. З серпня 1920 року свастику почали використовувати на націонал-соціалістичних прапорах, кокардах, нарукавних пов'язках. У 1945 році союзна окупаційна влада заборонила використання всіх форм свастики в Німеччині. Водночас по сьогодні свастика залишається позитивним символом добробуту і щастя у країнах Сходу — Індії, Китаї, Японії.

Історія ред.

 
Ліва свастика це сакральний символ у Бон і Махаянській традиціях.[7]
 
Права свастика загалом зустрічається у Індуїзмі, Джайнізмі і Буддизмі Шрі Ланки.[8]

Першу відому у світі сваргу та свастичні «безкінечники» меандри знайдено біля Мезина на теренах однойменної стоянки (Чернігівщина)[9].

В Україні зустрічається в багатьох археологічних культурах, у тому числі трипільській. Також її використовували в гербах давніх українських шляхетських родин (Єльцями, Проскурами). Є історичні факти існування цього символу в Україні в добу бронзи[10]

Символізм подібний до знаку Сонячний хрест слугував оберегом[11].

Свастика була елементом відзнаки пластунів до появи фашизму, яку радянська влада «перекручувала» як доказ зв'язку з фашистами[12]. XX ст принесло погану славу цьому символу, що зумовило неодноразові спроби деяких держав застосовувати однобічне «перекручування» з метою «очорнити і принизити» опонентів[12](1921р, 1929р, 1933р)[13][14][15].

 
Етруська підвіска з символами свастики. Больсена, Італія. 700 до н.е.-650 р. до н.е.

Юридична відповідальність в Україні ред.

Згідно з українським законодавством, публічне використання свастики на території України, як символу націонал-соціалізму та неонацизму, є кримінальним злочином.

Кримінальний кодекс України[5], за використання нацистської символіки, визначає наступне покарання:

Стаття 436-1. Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів

1. Виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою статті 4 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки", -

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.

2. Ті самі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[4] дає наступне визначення нацистській символіці:

5) символіка націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму - символіка, що включає:

а) символіку Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП);

б) державний прапор нацистської Німеччини 1939-1945 років;

в) державний герб нацистської Німеччини 1939-1945 років;

г) найменування Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП);

ґ) зображення, написи, присвячені подіям, пов’язаним з діяльністю Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП);

Цікаве ред.

У комп'ютерах, у таблиці кодування символів стандарту Unicode є знаки китайських ієрогліфів 卐 (U+5350) та 卍 (U+534D), а також тибетські знаки свасті: ࿕ (U+0FD5), ࿖ (U+0FD6), ࿗ (U+0FD7), ࿘ (U+0FD8).

Прочани, що відвідують гору Кайлас, стверджують, що при сході та заході сонця на схилах гори, внаслідок «гри тіней», утворюється великий символ свастики (лівої та правої).

Галерея ред.

  • Свастика на археологічних знахідках
  •  
    Трипільський посуд, Україна, 4 тисячоліття до н. е.
  •  
    Керамічна миска, Самарра, Ірак, 5 тисячоліття до н. е, Пергамський музей в Берліні.[16]
  •  
    Свастика в римській мозаїці 2 ст. н. е.
  •  
    Керамічна ваза з висячими кільцями, з древніх келтиберійських поселень Нуманції (Серро-де-ла-Муела, GArray, провінція Сорія, Іспанія) II ст. до н. е.
  •  
    Совоподібні вази із свастикою з Трої
  •  
    Намисто з Ірану, 1 тис. до н. е.
  •  
    Македонський шолом із Геркуланума, 350 р. до н. е.
  •  
    Свастика на уламку мінойської кераміки з острова Крит
  •  
    Свастика на уламку глечика в музеї історії Єревана.
  •  
    Свастика на дверях лютеранської церкви нанесена у 1932 р.
В Японії Ієрогліфічний знак — мандзі 卍[1] [Архівовано 15 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Буддистський символ
 
 Курильниця буддистського храму Сенсодзі в Токіо.
Картографічний знак
 
 Позначка для буддистського храму на японських картах
Мон (емблема) самурайських родів: Цуґару, Хатісука, Хасекура та інші.
 

 

 
 Герб японського посла Хасекури Цуненаґи на Акті надання йому громадянства Риму (17 століття).


Мон — «ромбовий мандзі».


Мон — «зворотний мандзі».
Емблема міста Хіросакі
 
 Прапор міста Хіросакі з моном Цуґару.
Візерунок традиційного японського одягу 卍

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Як людство любило свастику, поки Гітлер її не вкрав. Мукті Джайн Кемпіон [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] 2014
  2. ↑ Фест Іоахим Адольф Гітлер. Том I Алетейя 1993. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 24 квітня 2018.
  3. ↑ [відсутнє в джерелі]§ 86 Verbreiten von Propagandamitteln verfassungswidriger Organisationen [Архівовано 27 лютого 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. ↑ а б ЗАКОН УКРАЇНИ Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки. https://zakon.rada.gov.ua/. Верховна Рада України. 9 квітня 2015. Процитовано 15 квітня 2024.
  5. ↑ а б КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ Стаття 426-1. https://zakon.rada.gov.ua/. Верховна Рада України. 5 квітня 2001. Процитовано 15 квітня 2024.
  6. ↑ Китайская свастика-вань. Chinese+ (рос.). 9 лютого 2017. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 6 жовтня 2018.
  7. ↑ Powers, John (2007). Introduction to Tibetan Buddhism. Shambhala Press. с. 509. ISBN 978-1-55939-835-0 — через Google Books.
  8. ↑ Chessa, Luciano (2012). Luigi Russolo, Futurist: Noise, Visual Arts, and the Occult. University of California Press. с. 34. ISBN 978-0-520-95156-3 — через Google Books.
  9. ↑ Г. С. Лозко Українське народознавство. Видання п'яте — Гриф МОН України.- Тернопіль: Мандрівець, 2014.- 512 с.ISBN 978-966-634-565-6 (С.290)
  10. ↑ Отрощенко В. В., Kopnyсова В. М. СВАСТИКА В ЗНАКОВИХ СИСТЕМАХ ДОБИ МІДІ-БРОНЗИ В УКРАЇНІ [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.], 2003
  11. ↑ Свастика — народний оберіг?![недоступне посилання]
  12. ↑ а б Свастики українського скаутинґу — Пласту [Архівовано 21 серпня 2020 у Wayback Machine.] 2018
  13. ↑ Нотатки щодо давньої свастики на теренах України [Архівовано 2 березня 2020 у Wayback Machine.], 2003
  14. ↑ Свастика у Львові та погода в Лондоні. Олександр Косвінцев [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.], 2014
  15. ↑ ЦЬОМУ НЕ МОЖЕ БУТИ ЖОДНИХ ПОЯСНЕНЬ": КИЇВ ВИМАГАЄ ВІД БРИТАНІЇ ПРИБРАТИ ТРИЗУБ З АНТИТЕРОРИСТИЧНОГО ПОСІБНИКА [Архівовано 20 січня 2020 у Wayback Machine.], 2020
  16. ↑ Stanley A. Freed, Research Pitfalls as a Result of the Restoration of Museum Specimens, Annals of the New York Academy of Sciences, Volume 376, The Research Potential of Anthropological Museum Collections pages 229–245, December 1981.
  17. ↑ Azerbaijani Carpets[недоступне посилання з червня 2019] (англ.)
  18. ↑ Ли Хунчжи. Чжуань Фалунь [Архівовано 19 квітня 2010 у Wayback Machine.] Фалунь Дафа

Література ред.

  1. Нотатки щодо давньої свастики на теренах України [Архівовано 2 березня 2020 у Wayback Machine.], 2003
  2. ТРИПІЛЬСЬКА СВАСТИКА. В. О. Касьян, Р. О. Литвиненко
  3. Найдавніша свастика була в Україні? [Архівовано 25 лютого 2020 у Wayback Machine.] 2014

Російською мовою ред.

  1. Уилсон Томас. Свастика. Древнейший известный символ, его перемещение из страны в страну, с наблюдениями о перемещении некоторых ремёсел в доисторические времена / Перевод с англ.: А. Ю. Москвин // История свастики с древнейших времён до наших дней. — Нижний Новгород: Изд-во «Книги», 2008. — 528 с. — С. 3—354. — ISBN 978-5-94706-053-9.
    (Це перша публікація російською мовою кращої фундаментальної праці з історії свастики, написанної куратором відділу доісторичної антропології Національного музею США Томасом Вілсоном, і виданої вперше у збірнику Смітсоновського інституту (Вашингтон) у 1896 році).
  2. Акунов В. Свастика — древнейший символ человечества (подборка публикаций) [Архівовано 15 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  3. Багдасаров Р. В. Свастика: священный символ. Этнорелигиоведческие очерки. Изд. 2-е, исправл.. — М : Белые Альвы, 2002. — 432 с. — 3000 екз. — ISBN 5-7619–0164-1.
  4. Багдасаров Р. В. Мистика огненного креста. Изд. 3-е, доп. и исправл. — М.: Вече, 2005. — 400 с. — 5000 экз. — (Лабиринты тайноведения). — ISBN 5-9533-0825-6.
  5. Генон Р. Символы священной науки / Пер. с франц. Ника Тирос. — М.: Беловодье, 2002. — 496 с. — 3000 экз. — ISBN 5-88901-008-5.
  6. Генон Р. Символика креста / Пер. с франц. Т. М. Фадеевой и Ю. Н. Стефанова. — М.: Прогресс-Традиция, 2004. — 704 с. — 2000 экз. — ISBN 5-89826-196-6.
    Изд. 2-е. — М.: Прогресс-Традиция, 2008. — 704 с. — 1500 экз. — ISBN 5-89826-196-6.
  7. Генон Р. Символизм креста. — М. : Беловодье, 2008. — 224 с. — ISBN 5-93454-095-2.
  8. Городцов В. А. Археология. Каменный период. — М.; Пг., 1923.
  9. Драчук В. С. Системы знаков Северного Причерноморья. Тамгообразные знаки северопонтийской периферии античного мира первых веков нашей эры. — Киев: Наукова думка, 1975. — 176 с., вкл. 26 л. илл. — 10.000 экз.
  10. Елинек Ян. Большой иллюстрированный атлас первобытного человека. — Прага, 1985.
  11. Ивановская В. И. Орнаменты Древней Америки. — 2006.
  12. Качаева М. Сокровища русского орнамента. — Изд-во Белые альвы, 2008. — 202 с. — ISBN 978-5-91464-014-6.
  13. Керн Германн. Лабиринты мира / Пер. с англ. — СПб.: Азбука-классика, 2007. — 432 с. — 5000 экз. — ISBN 978-5-352-02036-4.
  14. Кутенков П. И. Ярга-свастика — знак русской народной культуры. Монография. — СПб.: Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 2010. — 450 с. — ISBN 978-5-8064-1267-7.
  15. Куфтин Б. А. Материальная культура Русской Мещёры. Часть 1. Женская одежда: рубаха, понёва, сарафан. — М.: 1926.
  16. Москвин А. Ю. Крест без распятого // История свастики с древнейших времён до наших дней. — Нижний Новгород: Изд-во «Книги», 2008. — 528 с. — С. 355—526. — ISBN 978-5-94706-053-9.
  17. Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. — М., 1994.
  18. Рыжакова С. И. Язык орнамента в латышской культуре. — М.: Индрик, 2002. — 408 с. + 16 илл. — ISBN 5-85759-190-2.
  19. Смирнова И. М. Тайная история креста. — М.: Эксмо, 2006. — 320 с. — ISBN 5-699-17114-2; ISBN 5-699-17116-9.
  20. Тарунин А. В. Сакральный символ. История свастики. — М.: Белые альвы, 2009. — 544 с.: ил. — ISBN 978-5-91464-029-0.
  21. Трифонова Л. В. Декоративно-прикладное искусство Пудожья и Заонежья в собрании музею «Кижи». — Петрозаводск: ФГУП Истор.-архит. и этнограф. музей-запов. «Кижи», 2004. — 96 с. — 2000 экз. — ISBN 5-9900343-1-8.
  22. Эвола Ю. Свастика как символ полюса // Традиция и Европа. — Тамбов, 2009. — С. 62—70. — ISBN 978-5-88934-426-1.

Посилання ред.

 
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Свастика
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Свастика&oldid=42381977