Григорівка (Амвросіївська міська громада)

село Амвросіївської міської громади Донецького району Донецької області

Григо́рівка — село Амвросіївської міської громади Донецького району Донецької області, Україна. Населення становить 271 особа.

село Григорівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Донецький район
Громада Амвросіївська міська громада
Облікова картка Григорівка 
Основні дані
Населення 271
Поштовий індекс 87342
Телефонний код +380 6259
Географічні дані
Географічні координати 47°51′20″ пн. ш. 38°46′51″ сх. д. / 47.85556° пн. ш. 38.78083° сх. д. / 47.85556; 38.78083Координати: 47°51′20″ пн. ш. 38°46′51″ сх. д. / 47.85556° пн. ш. 38.78083° сх. д. / 47.85556; 38.78083
Середня висота
над рівнем моря
149 м
Водойми балка Крива
Відстань до
обласного центру
94,4 км
Відстань до
районного центру
26,3 км
Найближча залізнична станція Квашине
Відстань до
залізничної станції
25,7 км
Місцева влада
Адреса ради 87342, с. Олексіївське, вул. Миру, 12
Сільський голова Гергало Анатолій Володимирович
Карта
Григорівка. Карта розташування: Україна
Григорівка
Григорівка
Григорівка. Карта розташування: Донецька область
Григорівка
Григорівка
Мапа
Мапа

Загальні відомості ред.

Відстань до райцентру становить близько 26 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Землі села межують із територією с. Тарани Шахтарського району Донецької області.

Неподалік від села розташований регіональний ландшафтний парк Донецький кряж.

Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Григорівка перебуває на території ОРДЛО.

Історія ред.

Станом на 1873 рік у селищі Маринівської волості Міуського округу Області Війська Донського мешкало 932 особи, налічувалось127 дворових господарств й 3 окремих будинки, 18 плугів, 119 коней, 151 пара волів, 616 овець[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1579 осіб (783 чоловічої статі та 796 — жіночої), з яких 1567 — православної віри[2].

Населення ред.

За даними перепису 2001 року населення села становило 271 особу, з них 60,89 % зазначили рідною мову українську та 39,11 % — російську[3].

Примітки ред.

  1. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 236)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-50. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 10 березня 2022.