Григорівка (Олексіївська сільська рада)

Григо́рівка — село в Україні, в Амвросіївському районі Донецької області. Орган місцевого самоврядування — Олексіївська сільська рада. Населення становить 271 особа.

село Григорівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Амвросіївський
Рада/громада Олексіївська сільська рада
Код КОАТУУ 1420680403
Облікова картка Григорівка 
Основні дані
Населення 271
Поштовий індекс 87342
Телефонний код +380 6259
Географічні дані
Географічні координати 47°51′20″ пн. ш. 38°46′51″ сх. д. / 47.85556° пн. ш. 38.78083° сх. д. / 47.85556; 38.78083Координати: 47°51′20″ пн. ш. 38°46′51″ сх. д. / 47.85556° пн. ш. 38.78083° сх. д. / 47.85556; 38.78083
Середня висота
над рівнем моря
149 м
Водойми балка Крива
Відстань до
обласного центру
94,4 км
Відстань до
районного центру
26,3 км
Найближча залізнична станція Квашине
Відстань до
залізничної станції
25,7 км
Місцева влада
Адреса ради 87342, с. Олексіївське, вул. Миру, 12; 39-3-17
Сільський голова Гергало Анатолій Володимирович
Карта
Григорівка. Карта розташування: Україна
Григорівка
Григорівка
Григорівка. Карта розташування: Донецька область
Григорівка
Григорівка

Загальні відомостіРедагувати

Відстань до райцентру становить близько 26 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Землі села межують із територією с. Тарани Шахтарського району Донецької області.

Неподалік від села розташований регіональний ландшафтний парк Донецький кряж.

Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Григорівка перебуває на території ОРДЛО.

ІсторіяРедагувати

Станом на 1873 рік у селищі Маринівської волості Міуського округу Області Війська Донського мешкало 932 особи, налічувалось127 дворових господарств й 3 окремих будинки, 18 плугів, 119 коней, 151 пара волів, 616 овець[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1579 осіб (783 чоловічої статі та 796 — жіночої), з яких 1567 — православної віри[2].

НаселенняРедагувати

За даними перепису 2001 року населення села становило 271 особу, з них 60,89 % зазначили рідною мову українську та 39,11 % — російську[3].

ПриміткиРедагувати

  1. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 236)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-50)
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область