Відкрити головне меню

Градец або Гріч – назва старої частини міста Загреба, на схилі Медведниці, з якої, разом із Каптолом, утворився сучасний Загреб.

Градец
Zagreb Gornji grad.jpg
Загальна інформація
45°48′57″ пн. ш. 15°58′26″ сх. д. / 45.81611111002777648° пн. ш. 15.97388889002777645° сх. д. / 45.81611111002777648; 15.97388889002777645Координати: 45°48′57″ пн. ш. 15°58′26″ сх. д. / 45.81611111002777648° пн. ш. 15.97388889002777645° сх. д. / 45.81611111002777648; 15.97388889002777645
Країна Flag of Croatia.svg Хорватія
Адмінодиниця Верхнє місто - Медвешчак
Площа 641 км²
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap 2639024 ·R (Верхнє місто - Медвешчак)
Карта
Градец. Карта розташування: Хорватія
Градец
Градец
Градец (Хорватія)
Градец у Вікісховищі?

У 1242 р. Бейло IV видав Золоту булу, якою місто проголошувалось «вільним та королівським містом на пагорбі Градеці загребському». З 1242 до 1266р. місто зміцнювалось валами та вежами, проте його вигляд та розміщення вулиць донині дуже мало змінились. У середні віки небагато вулиць мали назви: Середня (Srednja), нині Кириломефодійська (Ćirilometodska), Болотна (Blatna), нині Деметрова (Demetrova), М’ясницька (Mesarska), нині Матошева (Matoševa), Довга (Duga), нині Радічева (Radićeva), Поповська (Popovska) (нині частина вулиці Опатічка (Opatičkа), на якій розміщується Загребська обсерваторія у «Попівській вежі».

Міські брамиРедагувати

У міста було шість брам, три більші та три менші. Великі брами мали вигляд квадратних веж, через які входили чи в’їжджали до міста. Менші були простішими і через них могли проходити лише пішоходи. Ключі від воріт охороняли містяни, які жили в їхніх околицях. Перед тим, як зачинити брами, з вежі міської ратуші, дзвіниці Лотршчак, чверть години били дзвони, попереджаючи міщан, що залишилися за межами стін, аби вони негайно поверталися до своїх будинків. З усіх міських брам до наших днів збереглася тільки одна брама, що називалась Кам'яна (Kamenita vrata)

Історичні та культурні будівліРедагувати

 
Церква Св. Марка

Центром Градеця є площа Марка (Markov trg), на якому знаходиться Церква св. Марка, збудована у ХІІІ-му ст. в романському стилі, у другій половині XIV ст. перебудована та добудована, в 1876-82 рр., після землетрусу, відновлена та реконструйована в нео-готичному стилі) та Банські двори, офіційною резиденція хорватського уряду. З другого боку Площі – місцезнаходження Хорватського парламенту (Сабору). З площі Марка в напрямку півдня та вежі Лотршчак веде Кириломефодійська вулиця, на який знаходиться Стара міська рада (Скупщина), греко-католицька кафедральна церква Кирила та Мефодія, Музей наївного мистецтва, Музей розірваних стосунків. Неподалік знаходиться Церква святої Катаріни (1620- 1631 рр.), Ісусів монастир (1641-1645 рр., сьогодні галерея Кловічеві Дворі, Ісусова академія (1607 р. гімназія, 1662 р. академія), палац Зринських (XVII ст.), монастир кларисок (1647-1650, нині Музей міста Загреб), бароковий палац Войковіч-Оршич-Раух (XVIII ст., нині Хорватський історичний музей), палац Пеячевіч (1797 р., раніше театр, нині Хорватський природничій музей), Стара ратуша, нині місцезнаходження Міської скупщини Загреба, палаци Дверце, Паравіч, Магдаленіч-Драшковіч, Валтер, Амаде, Раткай тощо.

За міськими стінами, але поруч з ними у 1247 р. каптольськи каноніки звели велику зміцнену Попівську вежу (Popov toranj). В ній ховалися самі та ховали свої коштовності у випадку нападу неприятеля. З 1903 р. у Поповому торню знаходиться Загребська обсерваторія.

З Градеця під час Другої світової війни проритий тунель Гріч. Градець з’єднаний з Каптолом 7 вересня 1850 р., чим започатковано сучасний етап адміністрування Загребу.

Після адміністративної реформи 1999 р. Градец відноситься до міського кварталу Верхнє Місто - Медвешчак