Загребська обсерваторія

Загребська обсерваторія
хорв. Zvjezdarnica Zagreb
	Купол обсерваторії на Попівській вежі
	45°49′08″ пн. ш. 15°58′30″ сх. д. / 45.81889° пн. ш. 15.97500° сх. д.
Країна	Хорватія
Сайт:	zvjezdarnica.hr
Інструменти:
TMB APO	телескоп 175/1400 мм
Zeiss	телескоп 130/1950 мм
	Загребська обсерваторія Загребська обсерваторія (Хорватія)

Загребська астрономічна обсерваторія — астрономічна обсерваторія, розташована в Загребі, на старовинній Попівській вежі. Заснована в 1903 році і знаходиться у віданні Загребського астрономічного товариства. Головною діяльністю обсерваторії є освітня.

Розташування та обладнання

Головним телескопом обсерваторії є рефрактор TMB APO 175/1400 мм, встановлений у 2007 році. Старий телескоп фірми Zeiss (130/1950 мм) встановлено паралельно першому; з його допомогою після встановлення додаткового обладнання планується проводити фотозйомку Сонця у лініу водню H_α. Також в обсерваторії є кілька менших портативних телескопів, серед них — Celestron 200/2000 мм і Konus refractor 80/900 мм.

Обсерваторія розташована у центрі міста, неподалік головної площі. Розташована на вулиці Опатичка (хорв. Opatička ulica), на останньому поверсі вежі, яка було споруджена у XIII столітті за часів загрози татарської навали, знаходилась у володінні Загребського архієпископа і за це отримала назву Попівська вежа (хорв. Popov Toranj). Окрім безпосередньо купола на верхній терасі, обсерваторія містить лекційну залу на 50 осіб, фотолабораторію, 5 офісів, бібліотеку та невеликий коворкінг.

Загребська обсерваторія

Обсерваторія була заснована Хорватським товариством природничих наук. Приміщення на вершині вежі були надані міським урядом, який також фінансував реконструкцію та встановлення купола. Відкриття відбулося 5 грудня 1903^[1]. Першим керівником її був Отон Кучера, відомий хорватський популяризатор науки.

Астероїд номер 589, відкритий у 1906 році Августом Копффом в Гейдельберзькій обсерваторії, на честь відкриття Загребської обсерваторії отримав назву «Хорватія»^[1].

Попри очікування Кучери, обсерваторія не стала дослідницьким центром — через брак фахівців^[1]. Вона завжди використовувалась переважно для популяризації науки. У середині XX століття набули популярності видання на есперанто, випущені під егідою обсерваторії. Вона була закрита в період Другої світової війни. У 1963 році обсерваторія та Хорватське астрономічне товариство зробили важливий внесок у культуру міста, сконструювавши планетарій. Пізніше його було передано в дар Технічному музею, де він функціонує досі. В 1966 році старий телескоп обсерваторії був замінений на рефрактор Zeiss^[1].

У середині 1980-х будівлю обсерваторії було відремонтовано. У 1992 році було встановлено новий купол, тоді ж зазнало оновлення обладнання^[1]. В даний час обсерваторія є місцем зустрічі любителів астрономії та інших наук. Тут відбуваються спостереження за нічним небом, лекції та інші освітні заходи на астрономічну тематику. Наукові дослідження обсерваторії присвячені фізиці Сонця та проводяться у співпраці з Хварською обсерваторією.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д Bilić, Josip; Ivanković, Hrvoje, eds. (2006). "Zvjezdarnica Zagreb". Zagrebački leksikon(хор.). Zagreb: Лексикографічний інститут імені Мирослава Крлежі. ISBN 953-157-486-3.

Посилання

Сайт обсерваторії [Архівовано 29 липня 2020 у Wayback Machine.] (хор.)

[Leksikon-1] а ^б ^в ^г ^д Bilić, Josip; Ivanković, Hrvoje, eds. (2006). "Zvjezdarnica Zagreb". Zagrebački leksikon(хор.). Zagreb: Лексикографічний інститут імені Мирослава Крлежі. ISBN 953-157-486-3.

[1]