Відкрити головне меню

Горі́шнє Залу́ччя — село Снятинського району Івано-Франківської області. До 1947 року село називалося Залуччя над Черемошем.

село Горішнє Залуччя
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Снятинський район
Рада/громада Горішньозалучанська сільська рада
Код КОАТУУ 2625281501
Основні дані
Засноване 1441
Населення 1297
Територія 2401,1 км²
Площа 364,1 км²
Густота населення 125,19 осіб/км²
Поштовий індекс 78362
Телефонний код +380 03476
Географічні дані
Географічні координати 48°24′34″ пн. ш. 25°29′41″ сх. д. / 48.40944° пн. ш. 25.49472° сх. д. / 48.40944; 25.49472Координати: 48°24′34″ пн. ш. 25°29′41″ сх. д. / 48.40944° пн. ш. 25.49472° сх. д. / 48.40944; 25.49472
Водойми річка Черемош
Відстань до
обласного центру
108 км
Відстань до
районного центру
8 км
Найближча залізнична станція Снятин
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 78362, с. Горішнє-Залуччя, тел. 7-12-02
Карта
Горішнє Залуччя. Карта розташування: Україна
Горішнє Залуччя
Горішнє Залуччя
Горішнє Залуччя. Карта розташування: Івано-Франківська область
Горішнє Залуччя
Горішнє Залуччя
Мапа

Зміст

ІсторіяРедагувати

Перша письмова згадка про село датована 1441 роком.

Згадується 5 травня 1449 року в книгах галицького суду[1].

За часів Австро-Угорщини входило до складу Снятинського повіту.

Село завжди було активне у політичному житті. В часи Австро-Угорської імперії вперто і тривалий час боролося за православну церкву. В 1914 році австроугорські вояки на Липовій алеї (вела до панського двору) на горі біля церкви повішали 21 залучанана, звинуваченого у русофільстві. На їх пам'ять при дорозі зі Снятина біля спуску з горба встановлений камінний хрест. Був знищений комуністами у 1963 році, відновлений в часи незалежності України.

У 1934—1939 рр. село було центром ґміни Залуче.

Офіційний поділ Залуччя на Долішнє і Горішнє відбулося зразу ж по закінченні Другої світової війни. У 1958 році в селі проживало 2875 мешканців. Нині нараховується 1222 двори.

СьогоденняРедагувати

На території села розміщені дві школи І-ІІІ та І-ІІ ступенів, дві Православні церкви й одна Греко-католицька, клуб, лікарська амбулаторія, сільська бібліотека, ясла-садок «Ромашка», ФАП, два відділення поштового зв'язку, відділення Ощадбанку, психо-соматичне відділення Снятинської ЦРЛ, дитячий будинок-інтернат, спиртзавод, три фермерські господарства, ряд об'єктів торгівлі.

У селі встановлено два пам'ятники Т. Г. Шевченку, насипана могила «Борцям за волю України», пам'ятні хрести на честь скасування панщини та проголошення ЗУНР, пам'ятник односельчанам, які загинули в роки Другої світової війни. Гордістю села є відновлена могила священика, вчителя, засновника у 1825 році першої народної школи в Галичині о. Степана Григоровича (1787—1843).

Відомі людиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати