Городницька волость
Городницька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новоград-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії, УНР та Української СРР. Волосний центр — містечко Городниця.
| Городницька волость | ||||
| Центр | Городниця | |||
|---|---|---|---|---|
| Ліквідовано | 7 березня 1923 | |||
| Площа | 25 819 (1885) | |||
| Населення | 6958 осіб (1885) | |||
| Густота | 24.7 осіб / км² | |||
| Наступники | Городницький район | |||
Населення
ред.За довідником 1885 року чисельність населення становила 6 958 осіб (3 440 чоловічої статі та 3 518 — жіночої), 378 дворових господарств[1][2].
Історія та адміністративний устрій
ред.Станом на 1885 рік складалася з 11 поселень, 11 сільських громад.
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 5178 | 1380 |
| Приватної власності | 1328 | 301 |
| Казенної власності | 62 | 33 |
| Іншої власності | 1921 | 947 |
| Загалом | 25819 | 2661 |
Основні поселення волості:
- Городниця — колишнє власницьке містечко на річці Случ, 648 осіб, 46 дворів, волосне управління (повітове місто — 35 верст; православних церков , кател, єврейський молитовний будинок, водяний млин, порцелянова фабрика. За 1 версту — колонія німецька Мечиславівка з молитовним будинком. За 4 верст — німецька Гофманівка з молитовним будинком. За 5,8,13,15 верст — смоляні заводи. За 7 верст — Кривильський скляний завод. За 10 верст — Курицький скляний завод. За 22 версти — німецька колонія Дубровка з молитовним будинком.
- Красилівка — колишнє власницьке село при р. Церем, 564 осіб, 63 дворів, православна церква, школа.
- Курчиці — колишнє власницьке село при р. Случ, 610 осіб, 48 дворів, православна церква.
- Михіївка — колишнє державне село при р. Церем, 547 осіб, 41 двір[1].
У 1923 році на території волості утворено Березниківську, Городницьку, Дубниківську, Кленівську, Ковалевицьку, Кривальсько-Гутську, Курчицьку, Лучицьку, Михіївську та Суховільську сільські ради[3]. 7 березня 1923 року, відповідно до указу ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ», територію волості включено до складу новоутвореного Городницького району Житомирської округи[4].
Примітки
ред.- ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Horodnica 4.) H., mstko nad Słuczą… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 581. (пол.)
- ↑ Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 136. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 1 травня 2025.
- ↑ Административно-территориальное деление Украины (По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии) (рос.). Харків: Издание НАРКОМВНУДЕЛа У. С. С. Р. 1923. с. 8. Процитовано 1 травня 2025.