Вікіпедія

Горний (Саратовська область)

населений пункт у Росії
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Горний.

Горний (рос. Горный) — селище міського типу (з 1934) в Росії, муніципальне утворення у складі Краснопартизанського району Саратовської області.

селище Горний
рос. Горный
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Саратовська область
Муніципальний район Краснопартизанський район
Поселення Горновське муніципальне утворення
Код ЗКАТУ: 63224
Код ЗКТМО: 63624151051
Основні дані
Час заснування 1931
Статус селища 1934
Населення ▼ 4930 (2009)
Поштові індекси 413540
Географічні координати: 51°45′ пн. ш. 48°51′ сх. д. / 51.750° пн. ш. 48.850° сх. д. / 51.750; 48.850Координати: 51°45′ пн. ш. 48°51′ сх. д. / 51.750° пн. ш. 48.850° сх. д. / 51.750; 48.850
Часовий пояс MSK+1 (UTC+4)
Мапа
Горний (Росія)
Горний
Горний
Горний (Саратовська область)
Горний
Горний

Мапа

Належить до муніципального утворення Горновське муніципальне утворення.

Географія ред.

Селище розташоване на річці Сакма (ліва притока Великого Іргиза). Залізнична станція Савельєвка на тупиковій залізничній гілці від лінії Пугачов — Єршов[1].

Історія ред.

Восени 1931 була розпочата розробка родовища горючих сланців у села Савеліївка. Спочатку селище при Савеліївському сланцевому руднику було підпорядковане цьому селу, розташованому за 7 км південніше. Статус самостійної адміністративно-територіальної одиниці був отриманий Гірським в 1934 році.

Існує дві версії походження назви селища: для будівництва шахт і видобутку сланцю були направлені досвідчені гірники Донбасу; назва селища пояснюється териконами породи, що залишилася після видобутку сланцю.

У 1933 році відкритим способом було видобуто 44000 тонн сланцю, а в 1934 році вже 55 тисяч тонн. У роки Великої Вітчизняної Війни місцеві сланці поставлялися на безліч об'єктів, найбільшим з яких була Саратовська ТЕС. Туди ж поставлявся цегла, виготовлена з сланцевої золи на цегельному зольному заводі. На руднику було відкрито чотири шахти.

Після відкриття родовища природного газу на території Саратовської області, видобуток сланцю став нерентабельним і в 1957 році шахти були закриті, рудоуправління ліквідовано. На базі Савеліївської ЦЕС, яка забезпечувало електрикою не тільки рудник, але ще й два десятка об'єктів була організована ділянка по виготовленню шлакоблоків. Згодом він виріс в найбільше на території району промислове підприємство — Горновський комбінат будівельних матеріалів (ГКСМ).

Населений пункт розташований у межах українського історичного та культурного регіону Жовтий Клин.

До 1936 року належало до Саратовського краю. Відтак належить до Саратовської області. Орган місцевого самоврядування від 2004 року — Горновське муніципальне утворення[2][3].

Населення ред.

Чисельність населення
1970[4]1979[5]1989[6]2002[7]2009[8]2010[9]2011[10]
6238↘5713↗6578↗7098↘6453↘5084↘5079
2012[11]2013[12]2014[13]2015[14]2016[15]2017[16]2018[17]
↘5048↘5026↘4930↗4978↘4968↘4874↘4747
2019[18]2020[19]
↘4666↘4565
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.


  Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Примітки ред.

  1. ↑ Станція закрита вже кілька років, залізничне сполучення з містом перервано, можливо добратися тільки на автомобілі або таксі.
  2. ↑ Закон Саратовской области № 98-ЗСО от 27 декабря 2004 г. «О муниципальных образованиях, входящих в состав Краснопартизанского муниципального района» (с изменениями на 25 марта 2013 года). Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  3. ↑ Официальный сайт администрации Краснопартизанского муниципального района: Муниципальные образования. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 травня 2014.
  4. ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  5. ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  6. ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  7. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  8. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
  9. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность и размещение населения Саратовской области. Архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
  10. ↑ Саратовская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2015 гг.
  11. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  12. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  13. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  14. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  15. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  16. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  17. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  18. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года (рос.). Процитовано 31 липня 2019.
  19. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года (рос.). Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Горний_(Саратовська_область)&oldid=41273284