Гордієвич Ірина Василівна
Іри́на Васи́лівна Гордіє́вич (19 червня 1974, Косів, УРСР — 24 лютого 2022, Щастя, Україна) — старший лейтенант Національної поліції України, військовослужбовиця БПСПОП «Луганськ-1» імені Героя України Сергія Губанова, учасниця війни на Донбасі[1] та відбиття російського повномасштабного нападу 2022 року.
| Ірина Василівна Гордієвич | |||
|---|---|---|---|
 Старший лейтенант | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 19 червня 1974 Косів, Івано-Франківська область, СРСР | ||
| Смерть | 24 лютого 2022 (47 років) м. Щастя Луганської області | ||
| Національність | українка | ||
| Alma Mater | Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 2014—2022 | ||
| Приналежність |  Україна | ||
| Вид ЗС |  МВС України | ||
| Формування | БПСПОП «Луганськ-1» | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Біографія
ред.Народилася в місті Косів Івано-Франківської області. Після закінчення школи вступила до Чернівецького університету на географічний факультет. У 1995 році завершила там навчання[2].
У 1990-х роках переїхала до Греції. Там познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком-поляком Маріусом. У них народився син Александрос. Невдовзі розлучилася з чоловіком і разом з сином повернулася до України. Окрім української, досконало знала грецьку, польську та англійську[3].
З початком Революції Гідності Ірина була на Майдані. У 2014 році після початку АТО таємно від усіх подала заяву на службу в патрульну поліцію особливого призначення. Успішно склавши іспити, пройшовши конкурс, стала рядовою батальйону особливого призначення «Луганськ-1». За кілька років їй надали звання старшого сержанта[4]. Паралельно зі службою навчалась на юридичному факультеті Чернівецького університету, який закінчила 2019 року[2].
Під час війни на Донбасі пройшла всю фронтову лінію на Луганщині: Золоте, Кримське, Щастя, Станицю Луганську.
24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, загинула.
Відомості про її смерть суперечливі. Українські війська відходили з міста під натиском противника, але Ірина вийти зі Щастя не змогла. За однією версією, її вбило вибухом снаряда. За іншою — вона опинилась у ворожому оточенні в приміщенні поліційного відділку міста. Від неї вимагали здатись, а коли вона відмовилася — закидали гранатами[5]. Пізніше на російських сайтах з'явилася інформація, що вороги її розстріляли[6][7]. Її тіло розшукали, коли українські військовики на короткий час повернулися до Щастя, і передали до моргу. Але вже наступного дня росіяни повернулись і вивезли тіло до Луганська[5]. За офіційною інформацією від українських органів влади, Ірину вважали зниклою безвісти. Майже 7 місяців її тіло перебувало в морзі, де проводилися експертиза, тест ДНК, після чого достеменно встановлено особистість. Тіло передали до Чернівців, де 17 серпня 2022 року полеглу поховали.
Нагороди
ред.- медаллю «За військову службу Україні» (4 березня 2016 року)[8]
- ще 3 бойові нагороди[9][які?]
- медаль «На славу Чернівців» (посмертно)[10]
- 15 лютого 2023 року за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові посмертно удостоєна ордена «За мужність» ІІІ ступеня[11]
Примітки
ред.- ↑ На Буковині попрощаються зі загиблою Героїнею[недоступне посилання]
- ↑ а б Книга пам'яті Героїв України // Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
- ↑ Пішла добровольцем на війну, бо боліла душа за Україну — луганська поліцейська Ірина Гордієвич загинула на бойовому посту
- ↑ Поранену стратили окупанти: сьогодні провели в останню путь військову Ірину Гордієвич (ФОТО)
- ↑ а б Пам'яті офіцера поліції Ірини Гордієвич
- ↑ Без единой потери: уникальный батальон «Луганск-1» отметил свой маленький юбилей (рос.)
- ↑ Без права на забуття…
- ↑ Указ Президента України № 80/2016
- ↑ Урок мужності, або Майстер-клас грецької (відверто про війну і не тільки…). Архів оригіналу за 26 грудня 2022. Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ «Тато став зіркою на небі»: родинам загиблих захисників вручили медалі «На славу Чернівців»
- ↑ Указ Президента України від 15 лютого 2023 року № 81/2023 «Про відзначення державними нагородами України»