Го́рдень (від нід. gording) — снасть рухомого такелажу вітрильного судна, за допомогою якої прямі вітрила підтягують до рей при їх прибиранні[1].

Бик-гордені (позначені червоним) і гітови (позначені зеленим)

Залежно від свого розташування гордені отримують додаткові найменування: гордень для нижньої шкаторини називається бик-горденем (від нід. buik — «пузо вітрила»), для бокової — нок-горденем[1] (від нід. nok). Тонкий гордень називають «гордешок»[1], бик-гордень брамселя — брам-бичок. Колись обабіч бик-горденів прив'язувалися ще одні гордені — дев-гордені (деф-гордені, демп-гордені)[2]. Гордені кріпляться тільки до шкаторин, а шкотові кути підтягують до реї гітовами. Бик-гордень, корінний кінець якого кріпився за коуш лапки на лицьовій стороні вітрила, називався анапуть.

Для захисту від перетирання горденями вітрил останні мали нашивки по напрямках тяги горденів — гордень-боути[3].

Гордень підйомний — найпростіше підйомне пристосування, що складається з нерухомого одношківного блока, прив'язаного до якого-небудь предмета, наприклад, марса або реї і пропущеного через нього троса, шкентеля. Дає зручний напрямок тяги без виграшу в силі.

Горденями називаються і снасті для підйому і спуску деяких вітрил і рангоутних дерев: брам-гордень — для брам-рей і брам-стеньг, бом-брам-гордень — для бом-брам-рей і бом-брам-стеньг, брифок-гордень — для брифока.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Петрушевский В. Ф.[ru]. Гордень // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  2. Самойлов К. И. Дев-гордени, деф-гордени, демп-гордени // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  3. Самойлов К. И. Гордень-боуты // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)

ЛітератураРедагувати