Відкрити головне меню

Олекса́ндр Бори́сович Го́рвіц[1] (17 лютого (1 березня) 1897, Чуднів, Україна — 20 січня (2 лютого) 1918, Київ, УНР) — український революційний діяч.

Горвіц Олександр Борисович
Gorvic O.jpg
Ім'я при народженні рос. Александръ Берковичъ Горвицъ
Народився 17 лютого (1 березня) 1897
Чуднів, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер 20 січня (2 лютого) 1918 (20 років)
Київ, Київська губернія, УНР
Діяльність революціонер

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 17 лютого (1 березня) 1897(18970301) року в містечку Чуднів Волинської губернії, тепер Житомирська область, Україна[2]. З 12 (25) вересня 1912 по 1 (14) травня 1915 року навчався в Приватному трьохкласному комерційному училищі А. А. Ежевского у Варшаві. Закінчив училище зі срібною медаллю, удостоєний звання особистого почесного громадянина і кандидата комерції[3][4]. У 1915–1916 роках навчався в Київському комерційному інституті[5][6].

У лютому (ст. ст.) 1917 року повернувся до Києва. Член редколегії друкованого органу київської організації РСДРП(б) — газети «Голос социал-демократа». Делегат обласного з'їзду рад Південно-Західного краю (квітень 1917). Від травня 1917 року — член Київського комітету РСДРП(б), виконкому Київської ради робітничих депутатів, у листопаді — член виконкому Київської об'єднаної ради робітничих і солдатських депутатів. Під час липневих заворушень у Петрограді (нині м. Санкт-Петербург) 18 (05) липня 1917 року був заарештований юнкерами, але під тиском Київського комітету РСДРП(б) звільнений. 9 листопада (27 жовтня) на пленумі київських рад обраний до ревкому для підготовки збройного повстання робітників і революційних солдатів, був заарештований разом з іншими керівниками більшовиків військовиками штабу Київського військового округу, звільнений після капітуляції останнього.

Виступив проти проведення повстання на заклик більшовиків напередодні Всеукраїнського з'їзду рад селянських, робітничих і солдатських депутатів. 5 грудня на обласному (крайовому) з'їзді РСДРП(б) обраний членом Головного комітету РСДРП(б) — соціал-демократії України, на Першому Всеукраїнському з'їзді рад — членом ЦВК рад України.

У січні 1918 року — уповноважений Народного секретаріату для проведення в Києві повстання робітників і солдатів проти Української Центральної Ради, один з його керівників. Від 28 (15) січня 1918 року — член загально-міського Військово-революційного комітету. Керував повсталими на Печерську (див. Київське (січневе) збройне повстання 1918). Під час намагань відновити зв'язок з іншими районами міста був схоплений прибічниками УЦР і 20 січня (2 лютого) 1918 року закатований.

Похований 31 січня (13 лютого) 1918 року в братській могилі в Маріїнському парку.

ПриміткиРедагувати

  1. За деякими відомостями, начебто справжні ім'я та по батькові — Азеф Беркович, не підтверджується архівними документами.
  2. За деякими відомостями — народився 1897 року в Києві, однак запису про народження в метричних книгах Києва не виявлено.
  3. ДАК, спр. 1443., с. 1, 14–14зв.
  4. За іншими відомостями — закінчив гімназію[яку?] в Києві (1913).
  5. ДАК, спр. 1443, с. 1–22.
  6. За іншими відомостями — з 1915 року навчався в Казанському університеті. Член студентської організації соціал-демократів-інтернаціоналістів, за її дорученням вів революційну пропаганду серед солдатів казанського гарнізону.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати