Горват Ганна Андріївна

українська скульпторка

Ганна Андріївна Го́рват (нар. 5 листопада 1924, Берегове — пом. 11 жовтня 2005, Берегове) — українська художниця декоративного мистецтва, скульпторка; член Спілки художників України з 1963 року; член Мальтійського ордена[2].

Горват Ганна Андріївна
Народився5 листопада 1924(1924-11-05)
Берегове[1]
Помер11 жовтня 2005(2005-10-11) (80 років)
Берегове, Берегівська міська рада, Закарпатська область, Україна
Країна СРСР
 Україна
 Чехословаччина
Діяльністьскульпторка, керамістка
Знання мовукраїнська і угорська
ЧленствоНаціональна спілка художників України, Суверенний військовий Орден Госпітальєрів Святого Івана Єрусалимського, лицарів Родосу і Мальти і Академія мистецтв Угорщиниd
Нагороди
заслужений художник України

Біографія

ред.

Народилася 5 листопада 1924 року в місті Береговому (тепер Закарпатська область, Україна) в сім'ї робітника залізниці. Два з половиною роки навчалася в русинськомовній початковій школі. Зі зміною її батьком місця роботи, відвідувала словацьку, а згодом — німецьку евангелічну школи. Успішно склала іспити в Кошицьку гімназію імені Ференца Ракоці та, у зв'язку з поверненням до Берегового, у 1944 році отримала атестат зрілості в Берегівській угорській гімназії[2]. Художню освіту здобула самотужки.

Працювала на заліниці, потім художником на Берегівському цегельному заводі. Була декоратором міського кінотеатру, журналістом Закарпатської обласної газети, звідки вийшла на пенсію. Одночасно з роботою вела гуртки малювання, створювала ілюстрації, керувала літературною студією[2]. Жила у місті Береговому в будинку на вулиці Фабричній № 12, потім в будинку на вулиці Тараса Шевченка № 39-А, квартира 73[3]. Померла в Береговому 11 жовтня 2005 року.

Творчість

ред.

Працювала в галузі скульптури, живопису, графіки, монументально-декоративного мистецтва, займалася карбуванням, медальєрством. Серед робіт:

  • «Купальниця» (1965);
  • «У вихідний день» (1967);
  • «Біля хвіртки» (1968);
  • «У вихідний день в селі Водяне» (1968, темпера).
  • «Мати з дитиною» (1969, шамот);
  • «Гончарі» (1970);
  • «Старе і нове Берегове» (1972);
  • «У театрі» (1973);
  • «Сільське господарство» (1973);
  • «Петров-Водкін» (1973);
  • «Селянка, яка сидить» (1974);
  • «Леся Українка» (1975);
  • «Відпочинок бетонщиків» (1976);
  • «Бетговен» (1976);
  • «Робітниця» (1980);
  • «Берегівські вишивальниці» (1987);
  • «Іштванко» (1990);
  • «Христос у Мандорлі» (1991);
  • «Бабуся» (1992);
  • «Святий Франциск» (1994);
  • «Ангел» (1994);
  • «Жінка з Доброня» (1996);
  • «Доля матері» (1998).
рельєфи

Брала участь у всеукраїнських виставках з 1960 року, всесоюзних з 1970 року. Твори експонувалися у Варшаві, Будапешті, Ніредьгазі, Бухаресті, Кошіце, Берліні, Москві, Києві.[4]Персональна виставка відбулася у Берегововому у 1969 році.

Окремі роботи зберігаються у Закарпатському художньому музеї.

Відзнаки

ред.

Вшанування

ред.
  • Її ім'я носить Берегівська гімназія (колишня загальноосвітня школа № 6)[2];
  • Працівники телестудій Києва, Москви, Ужгорода, Будапешта, Берліна створили декілька портретних відеофільмів про Ганну Андріївну та ії творчість[2].

Примітки

ред.
  1. ідентифікатор PIM
  2. а б в г д е ж Берегівська гімназія імені Ганни Горват. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
  3. Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 36 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 17 серпня 2021.
  4. а б Висіцька, Таміла (2004). Жіночі постаті в історії Закарпаття (українська) . Ужгород: В. Падяка. с. 404. ISBN 966-7838-59-5.

Література

ред.