Горбань Владислав Вячеславович
Владислав Вячеславович Горбань (27 квітня 1994, смт Кириківка Сумська область — 6 березня 2022, район м. Миколаїв) — український військовослужбовець, льотчик 2 класу, командир вертолітної ланки вертолітної ескадрильї, капітан 18-тої окремої бригади армійської авіації Збройних сил України, Герой України (посмертно).
Владислав Горбань Владислав Вячеславович Горбань | |
---|---|
Капітан | |
Загальна інформація | |
Народження |
27 квітня 1994 Кириківка, Великописарівський район, Сумська область, Україна |
Смерть |
6 березня 2022 (27 років) в районі м. Миколаєва |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Армійська авіація |
Формування | |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Владислав народився 27 квітня 1994 року в смт Кириківка Сумської області, на 20-й день народження своєї мами.
З 2000 року навчався в Кириківській загальноосвітній школі.
Після закінчення 9-го класу вступив до Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І. Г. Харитоненка. Після випуску обрав напрям армійської авіації і вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Молодий офіцер поїхав на службу у Полтаву, де став командиром вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 18-ї окремої бригади армійської авіації імені Ігоря Сікорського. Літав на гелікоптері Мі-8. Виконував завдання на території АТО/ ООС. Пілот усе своє свідоме життя захищав незалежність держави. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Владислав з першого дня був на захисті українського неба. За що був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня[1].
Кожного дня Владислав, командир екіпажу МІ-8, зі своїми побратимами захищав українське небо. Військовослужбовці врятували міста від окупації, розбили колону ворогів у кількості, приблизно, 800 одиниць техніки. Під час останнього завдання, екіпажі зазнали масованих ударів ракетами та обстрілу з автоматів. До останніх хвилин Владислав, як командир екіпажу, намагався врятувати побратимів та своє життя, але не зміг.
Сестра Владислава розповіла:
«Владислав був дуже розумний та добрий. Він завжди мріяв про велику сім‘ю та дружні компанії. І в нього все було: сім‘я, велике коло друзів, поряд були всі, хто його любить і всі кого він любить. Він відважний, сміливий, постійно боровся за справедливість. Біль втрати неможливо описати, у наших серцях він живий і кожного дня ми продовжуємо чекати його додому. Він ніколи нікого не образив, завжди був тактичний, його харизматичність запам‘ятовувалася всім. На роботі він був відповідальний та компетентний»[1].
Посмертно капітан Горбань нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня та найвищим державним званням Герой України.
Загинув під час російського вторгнення в Україну 6 березня 2022 року в районі м. Миколаєва, коли російські агресори збили два гелікоптери 18-тої окремої бригади армійської авіації. Також загинули штурман-льотчик вертолітної ланки вертолітної ескадрильї майор Костянтин Зебницький[2][3], старший бортовий інженер-інструктор майор Ігор Туревич, командир вертолітної ланки вертолітної ескадрильї капітан Олександр Чуйко, штурман-льотчик вертолітної ланки вертолітної ескадрильї капітан Сергій Бондаренко, бортовий технік капітан Ігор Пазич.
Попрощалися із загиблими 17 березня 2022 року в Полтаві біля Свято-Успенського собору. Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір разом з іншими священниками провів заупокійний молебень[4].
Поховали захисника на Центральному кладовищі в родинному селищі Кириківка на Сумщині. На Владислава вдома чекали дружина, 3-річний син, батьки і сестра.
Нагороди ред.
- звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[5];
- орден Богдана Хмельницького II ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6];
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7].
Примітки ред.
- ↑ а б Владислав Горбань. Платформа пам'яті Меморіал. Загиблі у війні Росії проти України.
- ↑ Президент нагородив ще 122 захисників, з них 23 – посмертно. Новинарня (укр.). 31 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ У Полтаві попрощалися із захисниками України, які загинули від рук окупантів. ФОТО. kolo.news (укр.). 17 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Попрощалися із захисниками Полтавщини, які загинули від рук окупантів. Полтава 365 (укр.). 18 березня 2022. Архів оригіналу за 6 червня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 8 липня 2023 року № 402/2023 «Про присвоєння В.Горбаню звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 30 березня 2022 року № 190/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 12 березня 2022 року № 128/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |