Гонятичі (Стрийський район)
| Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. (жовтень 2022) |
Гоня́тичі — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 222 особи.
| село Гонятичі | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Миколаївська міська громада |
| Облікова картка | с. Гонятичі |
| Основні дані | |
| Засноване | 1615 |
| Населення | 222 |
| Площа | 0,749 км² |
| Густота населення | 296,4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81630[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°33′29″ пн. ш. 23°53′54″ сх. д. / 49.55806° пн. ш. 23.89833° сх. д.Координати: 49°33′29″ пн. ш. 23°53′54″ сх. д. / 49.55806° пн. ш. 23.89833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
255 м |
| Найближча залізнична станція | Задорожна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81600, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Миколаїв |
| Карта | |
  Гонятичі | |
 Гонятичі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Село розташоване на північному заході Стрийського району за 8 кілометрів від районного центру. Через Гонятичі протікає річка Щирка, біля села є відразу дві залізничні станції: Черкаси (на півночі) й Задорожна (на півдні). А також невелика автодорога Щирець — Миколаїв.
Історія ред.
В «Актах гродських і земських» є запис, що 13 липня 1464 року Юрій Струмило та Анджей Одровонж були призначені комісарами для розмежування землеволодінь між селами Гонятичі, Кагуїв, Черкаси.[2][3]
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі[4].
За іншими даними, Гонятичі засновані 1615 року[джерело?]. Під час Другої світової війни на боці радянської армії воювало 44 мешканці села, 12 з них загинули.
Господарство ред.
У радянські часи в селі була центральна садиба колгоспу імені Леніна, заснованого на території сільради у межах примусової колективізації у 1949 році. За колгоспом числилось 3706 га землі, з них 2366 га орної. На ній вирощували здебільшого цукровий буряк і льон[5].
Також у селі функціонувала рибоводомеліоративна станція, яка спеціалізувалася на вирощуванні мальків карпа. Корисна площа водойм складала 44 га.
Соціальна сфера ред.
У селі є народний дім, бібліотека, крамниця, поштове відділення. Діти ходять на навчання до сусіднього села Вербіж.
Пам'ятки ред.
У східній частині Гонятичів стоїть дерев'яна церква святого Пантелеймона, збудована 1802 року. Вона, одна з небагатьох в області, діяла і в радянські часи. Храм має три бані, а його карнизи і кути зовнішніх стін бабинця й вівтаря виділені темним кольором.
-
Церква святого Пантелеймона -
Дзвіниця церкви
Примітки ред.
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Миколаївський район. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
- ↑ Підтвердна грамота королівських комісарів на розмежування земельних володінь львівського латинського капітулу в с. Кугаїв та королівських сіл Гонятичі і Черкаси. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ Honiatycze (w dokumentach dawnych Honaticze, Honatycze, Huniatycze)… — S. 119.
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 154 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область/ — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 980 с.
Джерела ред.
- Honiatycze (w dokumentach dawnych Honaticze, Honatycze, Huniatycze), wieś w pow. rudeckim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 119. (пол.) — S. 119. (пол.)
Посилання ред.
- Дерев'яна церква св. Пантелеймона 1872 [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.]
- http://mklviv.info/index.php?option=com_content&task=view&id=98&Itemid=86[недоступне посилання][недоступне посилання з липня 2019]
- Облікова картка с. Гонятичі на сайті ВРУ
- Сайт села Гонятичі [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Нова громада [Архівовано 13 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Миколаївська громада [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.]