Гончаренко Владислав Федорович
Владислав Федорович Гончаренко (15 січня 1962, Полтава, Українська РСР) — Герой Радянського Союзу, командир авіаційної ланки окремого штурмового авіаційного полку в складі 40-ї армії Туркестанського військового округу (Обмежений контингент радянських військ у Демократичній Республіці Афганістан), генерал-майор авіації.
| Гончаренко Владислав Федорович | |
|---|---|
| Народився |
15 січня 1962 (62 роки) Полтава, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Знання мов | російська |
| Нагороди |
        |
Біографія і військова кар'єра ред.
Народився в сім'ї службовця. Закінчив 10 класів однієї з середніх шкіл Полтави.
У Радянській Армії з 1979 року. Член КПРС з 1982 року. У 1983 році з відзнакою закінчив Борисоглібське вище військове авіаційне училище льотчиків імені В. П. Чкалова. З 1983 року служив в Одеському військовому окрузі льотчиком і старшим льотчиком.
З 1985 по 1986 рік знаходився в складі обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані. Розпочав службу старшим лейтенантом, через півроку був призначений командиром ланки, ще через два місяці — заступником командира ескадрильї. Літав на літаку-штурмовику «Су-25» з аеродрому міста Баграм, виконав 415 бойових вильотів, завдав великої шкоди противнику, неодноразово своїми вмілими діями рятував мотострілецькі та десантні підрозділи.
Звання героя Радянського Союзу ред.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 вересня 1987 року — «За мужність і героїзм, проявлені при наданні інтернаціональної допомоги Демократичній Республіці Афганістан старшому лейтенанту Гончаренку Владиславу Федоровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі» Золота Зірка «(№ 11558)».
Подальша кар'єра ред.
Повернувшись в СРСР продовжив службу у ВПС. У 1986—1988 роках — заступник командира змішаної ескадрильї Центру з підготовки льотного складу до бойових дій ВПС Туркестанського військового округу, потім — на навчанні.
У 1991 році закінчив Військово-повітряну академію імені Ю. А. Гагаріна. З 1991 року — командир авіаційної ескадрильї в Білоруському військовому окрузі. З 1993 року — заступник командира штурмового авіаційного полку, брав участь у бойових діях в першій чеченській війні.
Генерал-майор проживає в місті Краснодарі (Росія). З 1999 року — перший заступник начальника військового авіаційного інституту.
Нагороди ред.
- Орден Леніна.
- Орден Червоної Зірки.
- Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня.
- Орден Мужності.
- Орден «За особисту мужність».
- Орден «За військові заслуги».
- Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» 2-го ступеня.
- Медаль Республіки Афганістан «Від вдячного афганського народу».
- Медаль «За зміцнення бойової співдружності».
- Медаль «За відзнаку у військовій службі».
- 6 медалей.
Посилання ред.
- Гончаренко Владислав Федорович. // Сайт «Герои страны» (рос.).