Гонзага (рід)
Ця стаття потребує істотної переробки. (16 вересня 2023) |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (Серпень 2023) |
В іншому мовному розділі є повніша стаття Gonzaga(італ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з італійської.
|
Гонзага (італ. Gonzaga) були одними із найвідоміших родин в історії Італії та Європи з чотирнадцятого по вісімнадцяте століття.
 Герб роду | |
| Держава |  Італія |
|---|---|
 House of Gonzaga у Вікісховищі | |
Вони керували Мантуєю, спочатку як правителі, починаючи з 1328 року, потім як маркізи та герцоги до 1707 року. Вони також керували Монферратським маркізатом, а потім Монферратським герцогством; бокові гілки керували в Італії Гуастальським герцогством, герцогством Саббіонета, маркізатами Весковато, Луццара, Палаццоло і Кастель-Гоффредо, Кастільоне і Сольферіно, князівствами Боццоло і Кастільоне, графством Новеллара ; за кордоном бокова гілка правила французькими герцогствами Невер, Ретель, Майєн і князівством Арки.
Вплив та престиж роду ще більше підвищився, коли Елеонора Гонзага стала першою імператрицею дому, вийшовши заміж за Фердинанда II у 1622 році. Елеонора Гонзага-Неверська стала імператрицею, вийшовши заміж за Фердинанда III. Марія Луїза Гонзага-Неверська двічі ставала Королевою Речі Посполитої, вийшовши заміж за королів Владислава IV та Іоанна II.
З роду походили один святий, десять кардиналів і дванадцять єпископів Католицької Церкви.
Їхня велика слава також пов'язана з тим, що протягом кількох поколінь вони сприяли розвитку мистецького та культурного життя на найвищому рівні. Художня колекція Гонзага (називалася « Celeste Galeria») була дуже відомою, насправді вона включала роботи найвідоміших митців епохи Відродження та бароко та була в основному продана королю Англії Карлу I, коли володарі Мантуя опинилася в економічній скруті
Історія
ред.Походили з однойменного міста від якого вони взяли свою назву, Корраді да Гонзага (були довіреними людьми гвельфської партії ченців абатства Сан-Бенедетто в Поліроне. Документ, у якому «da Gonzagas» вперше з'являються (з певним Опіціо де Гонзага) — акт, у якому велика графиня Матильда Тосканська підтверджує деякі активи абатству Поліроне — датований 13 серпня 1096 року.
Гонзага Мантуйський (головна лінія)
ред.Корраді да Гонзага завоювали владу в Мантуї разом з Луїджі, Кангранде I делла Скала. Тому, скориставшись ілюзією останніх щодо можливості включити Мантую до своїх володінь після поразки Бонакольсі, і розраховуючи на підтримку народу Мантуї, почалося багатовікове панування Гонзагів над містом Мантуя, яке закінчилося тільки в 1707 році.
Геральдика Гонзага
ред.Гербовий
ред.Династія Гонзага за свою довгу історію кілька разів змінювала герб. Після захоплення влади в 1328 році Людвіг I створив простий герб із чорно-золотими горизонтальними смугами. З 1433 року з'являються імператорські орли і червоний хрест.
Колекції Гонзаги
ред.Багато з цих колекцій були продані або пограбовані та знищені під час пограбування Мантуї в 1630 році.
Джерела
ред.- Federigo Amadei, Cronaca universale della città di Mantova, Volume I, Citem, 1954, SBN IT\ICCU\LO1\0370600.
- Giuseppe Amadei e Ercolano Marani (a cura di), I Gonzaga a Mantova, Milano, Cassa di risparmio delle provincie lombarde, 1975, SBN IT\ICCU\SBL\0022702.
- Giuseppe Amadei e Ercolano Marani (a cura di), I ritratti gonzagheschi della collezione di Ambras, Mantova, Banca Agricola Mantovana, 1980, SBN IT\ICCU\LO1\0359223.
- Associazione per i monumenti domenicani (a cura di), Sepolcri Gonzagheschi, Mantova, Brokerprint, 2013, ISBN 978-88-908415-0-7.
- Vespasiano Gonzaga e il ducato di Sabbioneta [atti del Convegno, Sabbioneta-Mantova, 12-13 ottobre 1991], 1993, a cura di Ugo Bazzotti, Daniela Ferrari, Cesare Mozzarelli, Mantova, Publi Paolini, SBN IT\ICCU\LO1\0330941.
- Riccardo Braglia, I Gonzaga. Il mito, la storia, Artiglio, 2002, OCLC 51877764, SBN IT\ICCU\LO1\0714753.
- Roberto Brunelli, I Gonzaga con la tonaca, Ciliverghe, Edizioni Postumia, 2005, SBN IT\ICCU\LO1\1254087.
- Roberto Brunelli, I Gonzaga. Quattro secoli per una dinastia, Tre Lube Edizioni, 2010, ISBN 978-88-89832-98-1.
- Gino Brunetti (a cura di), Cucina mantovana di principi e di popolo. Testi antichi e ricette tradizionali, Mantova, Stamperia Alce, 1981, SBN IT\ICCU\VEA\1031553.
- Mario Castagna, Stemmi e vicende di casate mantovane, Montichiari, 2002, OCLC 50300620.
- Mario Castagna e Valerio Predari (a cura di), Stemmario mantovano, vol. 1, Montichiari, Zanetti, 1991, SBN IT\ICCU\LO1\0318694.
- Alberto Cavazzoli, Alla ricerca del Santo Graal nelle terre dei Gonzaga, Aliberti, 2008, SBN IT\ICCU\LO1\1222846.
- Clifford M. Brown e Paola Tosetti Grandi (a cura di), I Gonzaga di Bozzolo, Mantova, Publi Paolini, 2011, ISBN 978-88-95490-11-3.
- Giuseppe Coniglio, I Gonzaga, Varese, Dall'Oglio, 1973, IT\ICCU\MIL\0159114.
- Giovan Battista di Crollalanza, Dizionario storico blasonico delle famiglie nobili o notabili italiane estinte e fiorenti, vol.1, A.Forni, 1886, SBN IT\ICCU\RAV\0179678.
- Ulisse Diligenti, Storia delle famiglie illustri italiane, volume 5, Firenze, 1890, ISBN non esistente.
- Pompeo Litta, Gonzaga di Mantova, collana Famiglie celebri italiane, Milano, Giulio Ferrario, 1834, SBN IT\ICCU\LO1\1405418.
- Alessandro Luzio, L'Archivio Gonzaga di Mantova. La corrispondenza familiare, amministrativa e diplomatica dei Gonzaga. La corrispondenza familiare, amministrativa e diplomatica dei Gonzaga, vol. 2, Mondadori, 1922, SBN IT\ICCU\UM1\0127459.
- Alessandro Luzio, I Corradi di Gonzaga signori di Mantova, Varese, 1913, SBN IT\ICCU\LO1\0436666.
- Giancarlo Malacarne, Araldica Gonzaghesca, Modena, Il Bulino, 1992, ISBN 88-86251-00-9.
- Giancarlo Malacarne, I Gonzaga di Mantova, una stirpe per una capitale europea. Gonzaga Marchesi, Modena, Il Bulino, 2005, SBN IT\ICCU\LO1\0885278.
- Giancarlo Malacarne, Gonzaga, Genealogie di una dinastia, Modena, Il Bulino, 2010, ISBN 978-88-86251-89-1.
- Adelaide Murgia, I Gonzaga, in Le grandi famiglie d'Europa, Milano, Mondadori, 1972, SBN IT\ICCU\LO1\0352772.
- Galeazzo Nosari, Franco Canova, I Gonzaga di Mantova. Origini di una famiglia dinastica, Reggiolo, 2019, ISBN 978-88-99339-67-8.
- Giovanni Scardovelli, Luigi, Alfonso e Rodolfo Gonzaga marchesi di Castelgoffredo, Tipografia Lombardi, 1890, SBN IT\ICCU\LO1\0436613.
- Kate Simon, I Gonzaga. Storia e segreti, Ariccia, Il Giornale, 2001, ISBN 88-8289-573-4.
- Giuseppe Sissa, Storia di Gonzaga, Mantova, Accademia nazionale Virgiliana, 1983, SBN IT\ICCU\CFI\0010108.
- Gabriele Sorrentino, Il "duca" Passerino, Modena, Edizioni Terra e Identità, 2007, ISBN 88-902123-4-9.
- Stefano Tabacchi, Federico Gonzaga, in Dizionario biografico degli italiani, vol. 57, Roma, Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 2001. URL consultato l'11 marzo 2015.
- Raffaele Tamalio, La Memoria dei Gonzaga. Repertorio bibliografico gonzaghesco (1473-1999), Firenze, L. S. Olschki, 1999, ISBN 88-222-4811-2.
- Mario Vaini, Ricerche gonzaghesche (1189-inizi sec. XV), Firenze, Leo S. Olschki, 1994, ISBN 88-222-4216-5.
- Leandro Ventura, I Gonzaga delle nebbie: storia di una dinastia cadetta nelle terre tra Oglio e Po, Silvana, 2008, ISBN 978-88-366-1158-4.
- Monete e medaglie di Mantova e dei Gonzaga, Electa, 2002 [1996], SBN IT\ICCU\VEA\0124735.
- Leandro Zoppè, Itinerari gonzagheschi, Milano, Itinera Edizioni, 1988, ISBN 88-85462-10-3.