Голопьоров Владислав Юрійович

український футболіст

Владислав Юрійович Голопьоров (нар. 10 жовтня 1983, Новолуганське, Артемівський район, Донецька область, УРСР) — український футболіст, півзахисник.

Ф
Владислав Голопьоров
Владислав Голопьоров
Владислав Голопьоров
Особисті дані
Повне ім'я Владислав Юрійович Голопьоров
Народження 10 жовтня 1983(1983-10-10)[1][2] (40 років)
  Новолуганське, Артемівський район, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Зріст 186 см
Вага 77 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція півзахисник
Номер 8
Юнацькі клуби
1998—1999
1999—2000
Україна УОР (Донецьк)
Україна «Шахтар» (Д)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2000—2008 Україна «Шахтар» (Д) 0 (0)
2002—2006  Україна «Шахтар-2» 100 (20)
2000—2006  Україна «Шахтар-3» 63 (15)
2007—2008  Україна «Зоря» (Л) 12 (0)
2010 Україна «Зірка» (Кр) 16 (3)
2010—2011 Україна «Кримтеплиця» 20 (7)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис ред.

Голопьоров народився 9 серпня 1979 року в селищі Новолуганське Донецької області. Його мати Тетяна Володимирівна — лаборант, отець Юрій Миколайович — пенсіонер-чорнобилець, також у Владислава є молодший брат Юрій[3].

Почав грати у футбол у рідному селищі. Перший тренер — Андрій Миколайович Гайовий. У березні 1998 року Гайовий організував перегляд Владислава в донецькому училище олімпійського резерву, коли йому ще не виповнилося й п'ятнадцяти років[3]. Згодом він забрав документи зі школи й вступив до УОР, де навчався наступні півтора року.

Потім Голопьоров продовжив займатися футболом в академії донецького «Шахтаря», куди його запросив Валерій Анатолійович Гошкодеря. Виступаючи за УОР та за «Шахтар» Владислав по одному разу вигравав срібні медалі юнацького чемпіонату України[3].

Влітку 2000 року потрапив у «Шахтар-3». У команді у Другій лізі України дебютував 12 серпня 2000 року в виїзному матчі проти харківського «Арсеналу» (3:0)[4]. У «Шахтарі-3» часто грав у нападі. Згодом виступав за «Шахтар-2» у Першій лізі, виводив команду на футбольне поле з капітанською пов'язкою. У січні 2006 року брав участь у турнірі Кубка чемпіонів Співдружності, тоді «Шахтар» дійшов до чвертьфіналу де поступився вірменському «Пюніку» (1:3). 9 грудня 2006 дебютував в основі донецького «Шахтаря» в домашньому матчі Кубка України проти «Севастополя» (6:1)[5], Голопьоров вийшов на 66 хвилині замість Олексія Гая. У січні 2007 року разом з «Шахтарем-2» брав участь у Кубку чемпіонів Співдружності, в матчі проти «Бананца» (2:2), Владислав відзначився голом[6]. Згодом побував на перегляді в запорізькому «Металурзі»[7].

У лютому 2007 року перейшов у піврічну оренду в луганську «Зорю», яку тренував Олександр Косевич[8]. 1 березня 2007 року дебютував у Вищій лізі України в домашньому матчі проти львівських «Карпат» (1:0)[9]. Спочатку Владислав виходив у стартовому складі, але незабаром втратив місце в основі, програвши конкуренцію іншим атакувальним півзахисникам — Дмитру Воробью, Євгену Луценку й Таофіку Салхі[10]. Всього за другу частину сезону 2006/07 років зіграв у 11 матчах. У червні 2007 року залишив «Зорю» й повернувся в Донецьк[11]. Після цього міг перейти в маріупольський «Іллічівець» або ж ужгородське «Закарпаття»[12]. Влітку 2007 року побував на перегляді в російському «Ростові», але команді не підійшов[13].

У лютому 2008 року знову відправився в оренду до «Зорі»[14]. Цього разу за півроку зіграв всього в 1 матчі чемпіонату України. Наприкінці сезону Голопёров був викритий у застосуванні допінгу, він зізнався у вживанні марихуани й отримав 2 місяці дискваліфікації[10]. Потім підтримував форму граючи за команду «Словхліб» у чемпіонаті Донецької області й аматорському чемпіонаті України. Другу половину сезону 2009/10 років провів у кіровоградській «Зірці». У команді у Першій лізі зіграв 16 матчів, в яких забив 6 м'ячів.

У липні 2010 року уклав півторарічний контракт з «Кримтеплицею» з Молодіжного[15].

Примітки ред.

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. FBref
  3. а б в Владислав Голопёров: «Не играл только в обороне» (рос.). profootball.com.ua. 05.05.2005. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 30.01.2011.
  4. Протоколы матчей Второй лиги Украины сезона 2000/01 (рос.). Украинский футбол от Алексея Кобызева. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 30.01.2011.
  5. Дежурная расправа (рос.). Football.ua. 09.12.2006. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 30.01.2011.
  6. «Шахтёр» не сумел обыграть армян (рос.). Football.ua. 20.01.2007. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 30.01.2011.
  7. Высшая лига: последние вести (рос.). Football.ua. 27.01.2007. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 30.01.2011.
  8. Весной Луганск предстанет новой командой (рос.). Football.ua. 28.02.2007. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 30.01.2011.
  9. «Заря» переиграла «Карпаты» (рос.). Football.ua. 11.03.2007. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 30.01.2011.
  10. а б «Горняки» в «Заре». История успеха или неудач (рос.). Football.ua. 19.01.2010. Архів оригіналу за 21 квітня 2012. Процитовано 30.01.2011.
  11. Кто не работает, тот отдыхает (рос.). Football.ua. 20.06.2007. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 30.01.2011.
  12. Кушлык пообщался с прессой (рос.). Football.ua. 13.07.2007. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 30.01.2011.
  13. Игрок «Шахтёра» на просмотре в России (рос.). Football.ua. 08.08.2007. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 30.01.2011.
  14. «Заря»: двоих подписали, четверых взяли в аренду (рос.). Football.ua. 19.02.2008. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 30.01.2011.
  15. «Крымтеплица» представляет новичков (рос.). UA-Футбол. 14.07.2010. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 30.01.2011.

Посилання ред.