Вікіпедія

Головчак Олег Іванович

український архітектор.

Головча́к Олег Іванович (нар. 1 березня 1951 року, село Новичка Долинського району Івано-Франківської області) — український архітектор. Член Національної спілки архітекторів України з 1978 року[1]. Проектує об'єкти житлового, громадського та культового призначення.

Головчак Олег Іванович
Народження1 березня 1951(1951-03-01) (73 роки)
Країна
(підданство)		 Україна
НавчанняЛьвівський політехнічний інститут
Діяльністьархітектор
Праця в містахТернопіль, Долина, Кременець, Підволочиськ
Найважливіші спорудиТернопільський обласний краєзнавчий музей, Тернопільська обласна наукова бібліотека
Містобудівні проєктиархітектурний комплекс площі Героїв Євромайдану, житловий квартал по вул. Лучаковського у Тернополі, житлові мікрорайони в смт. Підволочиськ та ін.
ЧленствоНаціональна спілка архітекторів України
CMNS: Головчак Олег Іванович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Головчак.

Біографія

ред.

Олег Головчак народився у селі Новичка на Івано-Франківщині. Вибору професії після школи посприяли, серед іншого, сімейні обставини: брат Олега, Володимир — інженер-будівельник, брат Петро — художник, брат Ярослав — також архітектор[2].

Закінчив архітектурний факультет Львівського політехнічного інституту у 1974 році. Відразу після того за направленням переїхав до Тернополя[3]. Роботу розпочав у Тернопільському філіалі інституту «Дніпроцивільпромбуд»[4]. Керівник архітектурної групи із 1983 року.

Працював головним архітектором проекту в АТ «Терно-Корс», згодом — головний архітектор проектів Тернопільського колективного творчо-виробничого підприємства «Тернопільархпроект»[5].

1981 року обраний секретарем Тернопільської обласної організації Спілки архітекторів УРСР[6]. У період з 1990 по 1999 очолював Тернопільську обласну організацію Національної спілки архітекторів України (ТООНСАУ). В листопаді 2014 року повторно обійняв дану посаду[7].

Олег Головчак так висловився про власну професію:

  Архітектор завжди трохи мрійник, але мрійник, котрий пам'ятає про реальність. Ми служимо одному з найскладніших видів мистецтв, що вимагає поєднання полярних якостей — розуму раціонального математика і душі пристрасного художника[4].  

Основні роботи

ред.

Більшість споруд, спроєктованих Олегом Головчаком, розташовані в Тернополі.

У складі творчої групи архітекторів у 1977 році працював над інтер'єрами палацу культури «Октябрь» (нині це палац культури «Березіль» імені Леся Курбаса). За цю роботу творчу групу було нагороджено дипломами держбуду УРСР[2].

30 грудня 1982 року урочисто відкрили чотириповерхове приміщення Тернопільського обласного краєзнавчого музею за проектом Олега Головчака[8][9]. За цю роботу архітектор отримав диплом ІХ республіканського огляду творчості молодих архітекторів Спілки архітекторів УРСР, що відбувся у 1985 році в Києві[10].

У 1984 році відкрито новозбудоване приміщення Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки[1].

Спроєктував житловий комплекс по вулиці Лучаковського в мікрорайоні Дружба (1987—2003)[1].

За проектом архітектора протягом 1999—2002 років було споруджено Церкву святого священномученика Йосафата[11].

У 2000 році на вулиці Січових Стрільців збудовано єпархіальний будинок Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ. У цьому ж році напроти єпархіального будинку відкрито пам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому, спільної роботи Олега Головчака та його брата, художника й скульптора Петра Головчака. На відкритті пам'ятника 27 жовтня були присутні кардинал Любомир Гузар та архієрей Тернопільсько-Зборівської архієпархії Михаїл Сабрига[12].

Ще однією роботою архітектора є дзвіниця церкви Успіння Пресвятої Богородиці у місті Долина[13].

Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека

ред.
 
Незакінчена будівля бібліотеки

На початку 1980-х років Олег Головчак розробив проект нового приміщення Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Але будівництво, яке розпочалось ще у 1986 році, досі не закінчене через брак коштів[14].

Спершу планувалось, що будівля буде завершена до кінця 1989 року[15]. Однак будівельні роботи було заморожено, вони відновлювалися лише епізодично[16]. Час від часу поставало питання про зміну призначення приміщення[17].

Разом з тим, за словами Олега Головчака, якби на проєкт від 1991 року щороку виділялося принаймні по 500 тисяч гривень, він був би вже завершений[18]. У разі збереження теперішньої ситуації є небезпека хаотичної забудови площі Героїв Євромайдану (колишнього майдану Мистецтв), де і розташоване недобудоване приміщення. Це може суттєво зіпсувати вигляд центру Тернополя[19].

20 жовтня 2021 року Кабмін видав розпорядження «Про передачу об'єкта незавершеного будівництва у власність Тернопільської міської територіальної громади», яким недобудоване приміщення обласної бібліотеки стало власністю Тернопільської міської територіальної громади[20].

Світлини

ред.
  •  
    Єпархіальний будинок Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ
  •  
    Дзвіниця церкви Успіння Пресвятої Богородиці у місті Долина
  •  
    Тернопільський обласний краєзнавчий музей
  •  
    Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки
  •  
    Житловий багатоквартирний будинок, бульвар Просвіти

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Водоп'ян А., Дуда І. Головчак Олег Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 383. — ISBN 966-528-197-6.
  2. ↑ а б Савків Т. Любов, що завжди з тобою / Т. Савків // Ровесник. — № 76 (1974). — 26 червня 1979 р., С. 3.
  3. ↑ Ярич І. 1000-ліття в обличчях. Долина, Болехів, околиці: біограф. довідник / Іван Ярич. — Івано-Франківськ, 2003. — 280 с.
  4. ↑ а б Левицька Л. Для нас і для нащадків / Л. Левицька // Вільне життя. — 1983. — № 59 (26 бер.). — С. 4.
  5. ↑ Розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації про нагородження грамотою облдержадміністрації Головчака О.І. // 28 лютого 2011 р. Архів оригіналу за 28 грудня 2013. Процитовано 28 грудня 2013.
  6. ↑ Літературно-мистецька енциклопедія Тернопільщини // Ровесник. — № 27 (2861). — 2 березня 1985 р. — С. 3.
  7. ↑ Тернопільська обласна організація Національної спілки архітекторів України (ТООНСАУ). Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 8 серпня 2015.
  8. ↑ Реліквії краю // Робітнича газета. — № 187 (7770). — 18 серпня 1982 р. — С. 4.
  9. ↑ Паламар А. Скарбниця пам'яті. Передноворічне новосілля Тернопільського обласного краєзнавчого музею / А. Паламар // Вільне життя. — № 250 (10382. — 31 грудня 1982 р. — С. 2.
  10. ↑ Ковальский Л. Н. Смотр профессиональной зрелости / Л. Н. Ковальский, С. Г. Буравченко // Строительство и архитектура. — № 5 (№ 384). — май 1986 г. — С. 12-13. (рос.)
  11. ↑ Церква Святого Священномученика Йосафата: історія парафії. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 грудня 2013.
  12. ↑ Андрей Шептицький — на своїй землі // Вільне життя. — 2001. — № 108 (30 жовт.). — С. 1.
  13. ↑ Козій Р. Церква Успення Пресвятої Богородиці / Роман Козій // З історії Долини. Збірник історико-краєзнавчих статей. — № 1. — 21 липня 2009 р. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 грудня 2013.
  14. ↑ Шкула А. Поліклініку – залишити! / А. Шкула // RIA плюс. — 5 березня 2008 р. — С. 5. Архів оригіналу за 28 грудня 2013. Процитовано 28 грудня 2013.
  15. ↑ До 450-річчя Тернополя // Вільне життя. — 1988. — № 93 (14 трав.). — С.4.
  16. ↑ Гулько Я. / Ярослав Гулько // Тернопіль вечірній. — № 77 (419). — 19 жовтня 1994 р. — С. 1.
  17. ↑ Гулько Я. Сьогодні ми повинні подивитися на світ та проблеми міста, як і України в цілому, зовсім іншим поглядом, ніж на початку 90-х… Якщо хочеш жити і рухатися далі, треба піти на компроміс / Я. Гулько // Тернопіль вечірній. — № 36 (667). — 17 травня 1997 р. — С. 2.
  18. ↑ Попович Ж. Архітектурні проекти забудовник може міняти сотні разів / Жанна Попович // Тернопільський тиждень. — 09 липня 2011 р. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 28 грудня 2013.
  19. ↑ Красновська Л. Тернопіль: експерти кажуть, що забудова міста — хаотична / Любов Красновська // 20 хвилин. — 17 лютого 2013 р. Архів оригіналу за 28 грудня 2013. Процитовано 28 грудня 2013.
  20. ↑ Стало відомо, що буде на місці недобудованої бібліотеки у центрі Тернополя. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Головчак_Олег_Іванович&oldid=40241607