Головне Донське військо

Головне Донське військо (1570—1671) — військове державне формування на землях Донщини, визнане грамотою московського царя Івана Грозного 3 січня 1570 року. Головне Донське військо, проте залишалося самостійним формуванням.

Головне Донське військо
1570 – 1671
Герб
Столиця	Роздори (1500-ті—1671)
Мови	Ногайська[джерело?], Руська
Релігії	Християнство
Форма правління	Республіка
Історія
- Утворення війська	1570
- Васалізація Москвою	1671

До визнання московським царем, донські козаки мали старшину і центр у станиці Роздори у причорноморських і приозівських степах, що сягало минувшини руської й бродницької діб. Грамота московського царя була важливим політичним кроком на противагу відносин козаків з польським королем, який пов'язав Донщину з Московською державою. Грамота московського царя поклала початок приборкання донців і реорганізації вольностей на керовані свободи в устрої війська.

Отаманські міста: станиця Роздори (1500-ті-1622), станиця Монастирський Городок (1622—1637), місто Азов (1637—1642), станиця Махин Острів (1642—1645), місто Черкаськ (1645—1806), місто Новочеркаськ (1806 — 1920).

Після участі донських козаків у Селянській війні в Росії 1670 року на чолі зі Степаном Разіним московський цар був вимушений скасувати донську самостійність. 1671 року Головне Донське військо присягнуло на вірність московському цареві і Московській державі, втративши свою самостійність.

Після присяги почали іменуватися Донське козацьке військо.