Голембовська Лідія Сергіївна

Голембо́вська Лі́дія Сергі́ївна (нар. 4 травня 1953 року, Київ, УРСР, СРСР) ― українська художниця, живописець, графік, член НСХУ (1983).

Голембовська Лідія Сергіївна
Народилася 4 травня 1953(1953-05-04) (71 рік)
Київ
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українка
Діяльність графіка, мистецтво
Відома завдяки художниця, графік
Alma mater Київський художній інститут
Вчителі В. Чебаник, М. Дерегус
Роки активності 1976-досі
Мати Голембовська Світлана Владиславівна

Дочка С. Голембовської, дружина С. Білостоцького.[1]

Біографічні дані

ред.

Народилася 4 травня 1953 року у Києві у родині художників.

З 1972 по 1978 навчалася на графічному факультеті Київського художнього інституту (викладачем був В. Чебаник). У 1981 році закінчила Вищі Творчі курси Академії мистецтв СРСР у Києві (керівником був М. Дерегус).

З 1976 року ілюструє книжки для видавництв «Веселка», «Мистецтво», «Молодь», «Марка України», «Школа»; журналів «Малятко», «Радуга».

Працювала провідним науковим співробітником Київської дитячої картинної галереї (з 1994 по 2003 рік); одночасно викладачем Експериментальної школи книжкової графіки (з 1994 по 1999 рік); з 2003 року ― викладачем Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну.[1]

Учасниця республіканських, міжнародних художніх виставок з 1974 року. Персональні ― у Києві (2002, 2005). Окремі картини зберігаються у Криворізькому краєзнавчому музеї[1], а також у фондах Міністерства культури України[2][3].

Розробила та видала навчальний посібник «Декоративна інтерпретація академічних завдань з живопису» (2014, з грифом МОН)[2][3].

Основні твори

ред.

За ЕСУ[1]:

  • ілюстрації до книг ― «Легенда про Тіля Уленшпігеля» Ш. де Костера (1979), «Русалчині казки» О. Толстого (1984), «Момо» М. Енде (1985), «Змій-грамотій» Я. Бжехви (1992), «Коротка ілюстрована енциклопедія України» (1998, співавт.; усі ― Київ), «Добрі казки» (Чц., 2003, співавт.);
  • серії офортів ― «Ритми» (1982), «Русалчині казки» (1984);
  • живопис ― «Киянка» (1976), «Вікова липа», «Дерево буття», «Наближення», «Вода» (усі ― 2000), «Легенда» (2001), «Іван-чай», «Духмяна ніч», «Світанок» (усі ― 2003).

Характеристика

ред.

Працює у галузях книжкової ілюстрації, станкового графіки та живопису. Творчість тяжіє до авангардизму.[1]

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д І. М. Блюміна, О. О. Роготченко. Голембовська Лідія Сергіївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.
  2. а б Голембовська Лідія. Бібліотека українського мистецтва (укр.). Процитовано 25 травня 2024.
  3. а б в Голембовська Лідія Сергіївна | КДАДПМД (укр.). 11 червня 2020. Процитовано 25 травня 2024.
  4. Голембовська Лідія Сергіївна - СЕКЦІЯ ГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА - Секції - Киівська Організація Національної Спілки Художників Украіни. konshu.org. Процитовано 25 травня 2024.

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.