Гойда Юрій Андрійович
Ю́рій Андрі́йович Го́йда (15 березня 1919, Зняцьово — 2 червня 1955, Ужгород) — український радянський поет, перекладач, педагог, журналіст. Член Спілки радянських письменників України з 1947 року[2] (очолював її Закарпатське відділення[3]). Батько художника Андрія Гойди[2].
| Гойда Юрій Андрійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 15 березня 1919 Зняцьово, Мукачівський район, Закарпатська область, СРСР | |||
| Помер | 2 червня 1955 (36 років) Ужгород, Українська РСР, СРСР | |||
| Поховання | Кальварія | |||
| Країна |  Чехословаччина.svg){kind=small} Угорське королівство.svg){kind=small} СРСР | |||
| Діяльність | поет, перекладач, педагог, журналіст | |||
| Сфера роботи | творче та професійне письмоd[1] і поезія[1] | |||
| Alma mater | Дебреценський університет (1944) | |||
| Заклад | Гуманітарно-педагогічний коледж Мукачівського державного університету, Закарпатська правда, Радянський Львів і Радянське Закарпаття | |||
| Мова творів | російська і українська | |||
| Членство | Спілка радянських письменників України | |||
| Партія | ВКП(б) | |||
| Діти | Гойда Андрій Юрійович | |||
|
| ||||
Життєпис
ред.Народився 15 березня 1919 року в селі Зняцьовому (нині Мукачівський район, Закарпатської області, Україна). Протягом 1940—1944 років навчався у Дебреценському університеті в Угорському королівстві[4].
Після приєднання Закарпаття до Української РСР, у 1945 році вступив до ВКП(б)[4]; викладав географію у Мукачівському педагогічному училищі[3]. Згодом завідував літературною частиною Закарпатського обласного Будинку народної творчості, працював редактором газети «Закарпатська правда». З 1947 року — член редколегії журналу «Жовтень», редактор альманаху «Радянське Закарпаття». Співпрацював із Закарпатським народним хором[2].
Помер в Ужгороді 2 червня 1955 року. Похований в Ужгороді на цвинтарі Кальварії.
Творчість
ред.Друкуватися почав з 1939 року, коли його вірші вперше з'явилися у місцевій газеті «Русское слово»[3]. Спочатку писав російською, а з 1947 року — українською мовами[2]. У творах оспівував «нове життя» рідного краю, «дружбу народів»[5], славив Комуністичну партію[3]. За життя видав понад десять збірок віршів, балад та поем[3], збірки друкувалися і після смерті. Серед них:
- «Живая синь» (1943; має антифашистське спрямування[4]);
- «Люди моєї землі» (1948);
- «Верховинська поема» (1949);
- «Сонце над Тисою» (1950);
- «Верховинський край» (1950);
- «Сонце над Карпатами» (1951);
- «Високі дороги» (1952);
- «Лірика» (1954);
- «Під горою високою: Віршовані оповідання» (1955);
- «Угорські мелодії» (1955; про минуле і сучасність угорців[4]);
- «Вибране» (1956);
- «Серце, вічно гори!» (1958);
- «Ялинка-верховинка» (1959);
- «Поезії» (1960);
- «Весна Верховини: Вірші й поеми» (1969);
- «Земле, любов моя» (1979);
- «Вибране: Вірші та поеми» (1989).
Писав для дітей[5].
Деякі вірші поета перекладено російською («Рождение сказки», Москва, 1955; Избранное. Москва, 1960), білоруською, вірменською, угорською, чеською, німецькою та іншими мовами[4]. Низку його поезій поклали на музику Дезидерій Задор (пісні, ораторії, кантати), Георгій Майборода, Євген Козак, Степан Мартон[2].
Перекладав з угорської та словацької мов[4].
Примітки
ред.Література
ред.- Юрий Гойда // Писатели Советской Украины. Справочник / Олег Килимник. — Киев : Радянський письменник, 1960. — С. 109—110. (рос.);
- Поп В. С. Юрій Гойда. — Київ, 1963.;
- Гойда Юрій Андрійович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 479.;
- Гойда Юрій Андрійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
- В. С. Поп. Гойда Юрій Андрійович // Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 439—440. — 536 с. — ISBN 5-88500-003-4.;
- І. В. Хланта. Гойда Юрій Андрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.