Годівни́ця — спеціальний пристрій, куди кладуть корм для худоби, птиці, диких звірів тощо. Годівниця у вигляді решітки для сіна, соломи тощо також називається яслами.

ЕтимологіяРедагувати

Слово ясла (прасл. *jadsla/*jadsli, раніша форма *jědsla/*jědsli — від праіндоєвропейського кореня *ēd-), за походженням споріднене з «їсти», словотвірна модель із суфіксом -ла аналогічна словам «весла», «гусла», «перевесла», «прясла»[1].

ОписРедагувати

Конструктивно може бути виконана у вигляді довгого жолоба або розкладки сіна під дашком та ін.

Годівниці будують як для свійських тварин (наприклад, годівниці на фермі), так і для диких тварин (у лісі).

Годівниця, куди кладуть сіль, називається солонце́м. Молоту сіль кладуть у спеціальні корита, а сіль-лизунець — у розколину пенька[2].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  2. Солонець // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати