Годівни́ця, кормушка[1] — спеціальний пристрій, куди кладуть корм для худоби, птиці, диких звірів тощо. Годівниця для уги бугивигляді решітки для сіна, соломи тощо також називається яслами[2].

Годівниця для лісових тванин. Крим. Україна.

Етимологія ред.

Слово ясла (прасл. *jadsla/*jadsli, раніша форма *jědsla/*jědsli — від праіндоєвропейського кореня *ēd-), за походженням споріднене з «їсти», словотвірна модель із суфіксом -ла аналогічна словам «весла», «гусла», «перевесла», «прясла»[3].

Опис ред.

Конструктивно може бути виконана у вигляді довгого жолоба або розкладки сіна під дашком та ін. Ясла виготовляють з однієї або кількох драбин, утворених скріпленими поздовжніми й поперечними жердинами[4].

Годівниці будують як для свійських тварин (наприклад, годівниці на фермі), так і для диких тварин (у лісі).

Годівниця, куди кладуть сіль, називається солонце́м. Молоту сіль кладуть у спеціальні корита, а сіль-лизунець — у розколину пенька[5].

Конярство ред.

Ясла

  1. Годівниця для коней[6].
  2. Пристосування для згодовування сіна коням. Решітчастий короб трикутної форми, розміщений на стіні чи деннику дещо вище голови. Перевага в тому, що сіно не падає на підлогу і не затоптується, а недоліком є те, що діставання сіна піднятою головою для коня є неприродним, сприяє провисанню спини[6].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Кормушка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  2. Ясла // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  4. Драбина // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  5. Солонець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. а б Гопка, Б. М. та інші. Практикум з конярства. Київ, 2011.

Джерела ред.

Посилання ред.