Годівниця
Годівни́ця — спеціальний пристрій, куди кладуть корм для худоби, птиці, диких звірів тощо. Годівниця у вигляді решітки для сіна, соломи тощо також називається яслами.
ЕтимологіяРедагувати
Слово ясла (прасл. *jadsla/*jadsli, раніша форма *jědsla/*jědsli — від праіндоєвропейського кореня *ēd-), за походженням споріднене з «їсти», словотвірна модель із суфіксом -ла аналогічна словам «весла», «гусла», «перевесла», «прясла»[1].
ОписРедагувати
Конструктивно може бути виконана у вигляді довгого жолоба або розкладки сіна під дашком та ін.
Годівниці будують як для свійських тварин (наприклад, годівниці на фермі), так і для диких тварин (у лісі).
Годівниця, куди кладуть сіль, називається солонце́м. Молоту сіль кладуть у спеціальні корита, а сіль-лизунець — у розколину пенька[2].
Годівниця для оленів
Годівниця на тваринницькій фермі США
Ясла в музею просто неба Словінського Села. Клюки, Польща
Годівниця для птахів
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- ↑ Солонець // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
ДжерелаРедагувати
- Годівниця // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
ПосиланняРедагувати
- Годівниці // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 68. — ISBN 978-966-7407-83-4.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Годівниця |