Годинник Павич (Ермітаж)
Годинник Павич (Ермітаж) — історична пам'ятка механіки кінця 18 ст., котру зберігає російський музей мистецтв Ермітаж.
| Peacock Clock | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Джеймс Кокс, Фрідрих Юрі |
| Час створення: | 1772 |
| Матеріал: | Метал |
| Техніка: | позолота |
| Зберігається: | Санкт-Петербург |
| Музей: | Ермітаж |
Механічна іграшка Дж. Кокса ред.
В 18 столітті серед нудьгуючих аристократів поширилась мода на механічні іграшки. Однією з них і були годинники. Впливові вельможі охоче замовляли та купували малі і великі механічні годинники, збагачені музичними приладами. Так, російський вельможа, граф Петро Борисович Шеремєтев придбав для власної парадної садиби Кусково великий годинник з музичним механізмом, призначення якого — дивувати гостей коштовним і незвичним приладом.
Дивовижний годинник з декількома металевими тваринами створив і англійський механік Джеймс Кокс. Він відтворив невеличкий звіринець, де головував механічний павич на дереві. Птах був здатний повертати голову і повільно розпушувати розкішний хвіст. Павича доповнювали декілька птахів (сова, півень) та кумедна вивірка, що тримала біля рота горішок.
Невеличкий годинниковий механізм був прихований, його розмістили в гриб, що стояв під стовбуром металевого дуба. Це було покажчиком підкореного, неголовного значення годинника в дивовижній механічній іграшці, котра призначалася лише для окраси палацу якогось вельможі. Вона і стала окрасою палацу Григорія Потьомкіна, що побачив і придбав годинник Павич 1780 року[1]. Потьомкін подарував дивовижий годинник імператриці Катерині II. З 1797 року годинник перевезли в Імператорський Ермітаж[1], що зробило його одним з перших, ранніх музейних експонатів. Після реставрації наприкінці 20 століття годинник Павич став одним із символів відомого музею.
 |
 |
 |
[[]] |
| «Листя металевого дуба» |
«Годинник Павич» Годинникар Джеймс Кокс |
«Вивірка з горішком» |
«» |
Див. також ред.
Примітки ред.
Джерела ред.
- «По Эрмитажу без экскурсовода», Л, «Аврора», 1972
- «Кусково. Останкино. Архангельское», М, «Искусство», 1976