Яременко Гнат Гаврилович
Гна́т Гаврилович Яре́менко (9 лютого 1874, с. Бахмач, Чернігівська губ., нині Ніжинський район, Чернігівська обл. — 8 серпня 1915, Суми, похований у с. Бахмач) — український маляр і графік.
| Гнат Гаврилович Яременко | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 9 лютого 1874 с. Бахмач | |||
| Смерть | 8 серпня 1915 (41 рік) | |||
| Суми | ||||
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв | |||
| Діяльність | художник | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Народився 28 січня (9 лютого) 1874 р. у селі Бахмач на Чернігівщині (не плутати з містом Бахмач) в бідній багатодітній козацькій сім'ї. Малюванням захоплювався з раннього дитинства. Мати пішки відвела сина в Києво-Печерську лавру, де він став учнем іконописця. Знайомство з місцевими художниками допомогло талановитому юнакові вступити до Київської рисувальної школи М. Мурашка, яку він закінчив 1895 року. В числі кращих учнів він був направлений до Петербурзької академії мистецтв, вступив до натурного класу на випробувальний термін. У 1896—1897 рр. був вільним слухачем майстерні В. Маковського. У 1897 році навчання було перервано за відсутністю коштів. І тільки у грудні 1900 року Рада Академії дозволила Гнату Яременку продовжити освіту[1].
1902 року закінчив засновані при Академії мистецтв педагогічні курси, здобувши право викладати в середніх навчальних закладах.
У 1899—1902 рр., під час літніх канікул, розписував церкви на Чернігівщині[2].
З 1904 по 1913 рік художник жив і працював у Мінську, обіймав посаду викладача графічних мистецтв у комерційному училищі. Брав активну участь в художньому житті міста: відкрив «Курси рисування і живопису», де безплатно навчалися діти бідняків, був ініціатором і організатором щорічних художніх виставок. 1909 року відкрив перший у Мінську музей (при комерційному училищі), де завідував художнім відділом.
У 1913 році переїхав у Суми, викладав у комерційному училищі[3].
Окрім образотворчого мистецтва, Гнат Яременко захоплювався музикою, українськими народними піснями, театром, писав вірші[1].
Постійні нестатки і непосильна праця підірвали здоров'я Г. Яременка. Ранньою весною 1915 року він виїхав у Крим на лікування, а 26 липня (8 серпня) того ж року його не стало. Гнат Яременко помер у Сумах від туберкульозу легенів у розквіті творчих сил. Похований митець у рідному селі Бахмач. В 1965 році на його могилі споруджено пам'ятник — стилізована фігура художника з палітрою і пензлем у руках.
Творчий спадок
ред.Серед робіт художника — портрети і автопортрети різних років, натюрморти («Натюрморт з кавуном»), пейзажі («Київ. Володимирська гірка»); серії сатиричних малюнків, карикатури. Багато малював з натури, працював над станковими творами.
Роботи Яременка зберігаються в Чернігівському обласному художньому музеї ім. Григорія Галагана («Портрет Неговської», 1914—15, полотно, олія), Бахмацькому історичному музеї імені Миколи Гнатовича Яременка, заснованому сином художника.
У 1954—1955 роках дружина художника Олена Василівна разом із сином Миколою Гнатовичем подарували Конотопському краєзнавчому музею кращі роботи митця: «Автопортрет», «Портрет матері», «Портрет дружини», «Портрет дівчини», «Портрет історика О. М. Лазаревського», «Портрет бібліографа С. І. Пономарьова», етюди «Садок», «На пасіці», «Сумське кладовище», «Київ. Володимирська гірка», а також полотно «Із східного життя». У фондах музею зберігаються два альбоми — ескізи і начерки Гната Яременка за 1905—1906 роки, а також багато друкованих матеріалів про його життя і творчість, каталоги виставок, в яких він брав участь, оригінальне фото художника та його родини[4].
Галерея
ред.-
«Портрет Неговської», 1914-1915. Полотно, олія. Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Ґалаґана -
«Портрет О. М. Лазаревського» (1910-ті рр.). Полотно, олія. Конотопський міський краєзнавчий музей імені О. М. Лазаревського
Примітки
ред.- ↑ а б Пушенко, Валентина (31 січня 2014). До 140-річчя від дня народження Гната Гавриловича Яременка. Бахмацька районна незалежна газета ПОРАДНИК. Процитовано 8 листопада 2024.
- ↑ Художньо-мистецька спадщина Сумщини: від давнини до сьогодення / авт.-упоряд. Валентина Єфремова. — Київ: Хрещатик, 2007. — С. 68.
- ↑ Сумський муніципальний інформаційний портал. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 9 квітня 2014. [Архівовано 2014-04-13 у Wayback Machine.]
- ↑ На карантині конотопський музей нагадав про роботи нашого земляка Гната Яременка. 05447.com.ua - Сайт міста Конотопа. 19 червня 2020. Процитовано 9 листопадв 2024.
Література
ред.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Шамраєв О. Гнат Яременко / Олег Шамраєв // Мистецтво. — 1967. — № 3 (78). — С. 23—24 : іл.
- Звагельський В. Б. Яременко Гнат Гаврилович / В. Б. Звагельський, Т. А. Зюзько // Сумщина в іменах: енциклопедичний довідник. — 2–ге вид., перероб. та доп. — Суми, 2004. — С. 554—555 : іл.