Глібовичі — -українсько-білорусько-литовський шляхетський рід гербу «Леліва». Один з найбагатших і найвпливовіших родів Великого князівства Литовського і Руського у XVI—XVII ст., з якого вийшли багато державних діячів. Вигас 18 квітня 1669 року з смертю останнього чоловічого представника роду — Юрія Миколайовича.

Історія роду

ред.

Деякі дослідники виводять рід Глібовичів від Гедиміна, або Монивида, який при Наримунті був великим маршалком литовським. Скоріш за все Глібовичі походили від руського боярства Полоцької або Смоленської землі. Володіли містами Дубровна та Заславль, мали маєтки у Мозирському, Ігуменському, Оршанському і Новогрудському повітах, на Смоленщині та Вітебщині, у Польщі; мали палаци у Вільні та Мінську. Засновник роду — Гліб В'яжевич (сер. XV ст.), смоленський намісник. У Гліба було 3 сини — Юрій, Станіслав і Петро. Потомки Станіслава Глібовича вигасли у другому поколінні, всі інші відомі представники роду Глібовичів були нащадками Юрія Глібовича.

Генеалогія

ред.

Гліб Вежевич — смоленський воєвода (XV ст.)

  • Станіслав Глібович (? — після 1513) — намісник мерецький (1492—1495), маршалок господарський (1492—1511), намісник вітебський (1495—1501), браславський з 1501, полоцький з 1502, воєвода полоцький з 1502. Відомий дипломат. Брав участь в посольствах до великого князя московського у 1492, 1499, 1503, 1504 і 1511 роках.
  • Петро Глібович (? — після 1522) — намісник новогородський в 1502 і кревський (1511—1522).
  • Юрій Глібович (? — між 1520 і 1524) — намісник смоленський (1492—1499), оршанський і оболецький (1500—1501), вітебський (1503—1508) і смоленський (1508—1514). Староста мерецький з 1514 і волковиський з 1520 (1518?) року.
    • Микола Юрійович (?—1514) — староста дорогочинський і слонімський.
    • Ян (Іван) Юрійович (бл. 1480 — 23 квітня 1549) — воєвода вітебський, полоцький, віленський, канцлер великй литовський.
      • Ян Янович (1544 — липень 1590) — кашетлян мінський і троцький, воєвода троцький (1586—1590).

Посилання

ред.

Джерела та література

ред.
  • Заяц Ю. Глябовічы // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн.: БелЭн, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — С. 540. — 684 с. — ISBN 985-11-0314-4.