Марціан Александр Огінський
Марціан Александр Огінський (пол. Marcjan Aleksander Ogiński; 1632 — 26 січня 1690, Алов, нині Алітуський район Литви) — князь, державний і військовий діяч Королівства Польського і Великого князівства Литовського, полковник литовського війська, стольник трокський з 1647 , хорунжий троцький з 1654, великий чашник литовський з 1658, великий підстолій литовський з 1659, великий стольник литовський з 1661, великий крайчий литовський з 1665, воєвода троцький (1670–1684), великий канцлер литовський з 1684.
| Марціан Александр Огінський | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився | 1632[3][1][…] |
| Помер |
26 січня 1690[1][2] Alovėd |
| Країна |
 Велике князівство Литовське Річ Посполита |
| Посада | Троцький воєвода[5], посол Сейму Речі Посполитої[d], учасник виборів короля Польщіd, Підстолій великий Литовський[6], Чашник великий Литовський[7], великий канцлер литовський[2], Q26261239?, крайчий[8], стольник великий литовський[9], Q66791457? і Маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовського[d] |
| Конфесія | православна церква і католицтво |
| Рід | Огинські |
| Батько | Олександр Богданович Огінський |
| Мати | Катажина з Полубінськихd |
| Брати, сестри | Aleksandra Ogińskad |
| У шлюбі з | Q21012639? |
 | |
Посол (депутат) сеймів 1661, 1664, 1668, 1670, депутат Трибуналу Великого Князівства Литовського в 1667—1668, маршалок Трибуналу в 1671.
Біографія ред.
Представник знатного шляхетського і княжого роду Огінських. Батьком Марціана був Олександр Огінський, трокський каштелян, сенатор, захисник православ'я у Великому князівстві Литовському.
Навчався в Вільно, Кракові і Лейдені. З 1651 служив в литовському війську. З 1656 під командуванням Павла Сапеги брав участь у боях з військами князя Трансільванії Юрієм II Ракоці, потім в 1657 зі шведами в Курляндії. Разом з Сапегою і Стефаном Чарнецьким в 1660 брав участь у битвах на території нинішньої Білорусі з російським військом, в тому числі Іваном Хованським Тараруєм.
Брав участь у поході литовського війська на Москву в 1663—1664 рр.. в ході російсько-польської війни (1654—1667). Брав участь у підписанні «Вічного миру» між Царством Російським і Річчю Посполитою в Москві 6 травня 1686 року.
Учасник хотинської битви з турками в 1673.
Від народження православний, брав участь у релігійному житті церкви, був членом Могилівського і Віленського Богоявленського братства.
В боротьбі за Троцьке воєводство 1670 року перейшов з православ'я в католицизм або унію, став воєводою.
Після смерті короля Михайла Вишневецького підтримував кандидатуру Романова, Габсбурга чи представника Бранденбурзької лінії і рішуче протестував проти обрання на трон Речі Посполитої Яна Собеського при цьому підписав навіть протест, однак у 1676 був присутній на його коронації.
Був противником балтійської політики короля Яна III, підтримував антикоролівську діяльність, при цьому вступав у переговори з курфюрстом Бранденбурга Фрідріхом Вільгельмом.
Король, не бажаючи посилювати конфлікт, в 1684 сприяв призначенню Огінського великим канцлером литовським. Огінський намагався примирити Собеського з Сапігами, але зрештою вирішив перейти на бік антикоролівського табору.
Важко захворівши, в 1688 відмовився від політики розколу і став прихильником короля, видав своїх спільників і залишив політику.
Родина ред.
У 1663 він одружився з багатою спадкоємицею роду Глібовичів — Марцібелою, другим шлюбом був одружений з Констанцією Катажиною з роду Велопольських. Єдиний син від першого шлюбу — Юрій — помер у дитинстві.
Помер, не залишивши спадкоємця, завдяки чому Огінські стали володарями величезної спадщини.
Джерела ред.
- Polski Słownik Biograficzny [Архівовано 17 липня 2012 у Wayback Machine.] (пол.)
- Ogiński Marcjan Aleksander [Архівовано 1 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.)
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 1: А — Беліца / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: М. В. Біч і інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1993. — 494 с., [8] к.: іл. ISBN 5-85700-074-2. (біл.)
Примітки ред.
- ↑ а б в https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/marcjan-aleksander-oginski-1632-1690-wojewoda-trocki-kanclerz-w-lit
- ↑ а б в Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 162.
- ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ NUKAT — 2002.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 60.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 303.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 210–211.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 229.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 320.
Посилання ред.
- Książęta Ogińscy (01) (пол.)