Глиця (значення)

сторінка значень у проєкті Вікімедіа

Гли́ця (прасл. *jьgъlica, від *jьgъla — «голка»; на думку В. Махека, від *jьgo — «ярмо»)[1] — термін, що має такі значення:

  • Глиця — інша назва хвої[2][3].
  • Глиця — велика дерев'яна голка, на яку нанизують листя капусти, тютюну і т. ін., а також дерев'яна голка, якою плетуть сіті, килими і т. ін.[2][3]
  • Глиця — дерев'яна голка, що вживалася замість човника при плетінні сит, решіт[3].
  • Глиця — діалектна назва поперечної планки, яка що-небудь з'єднує[2].
  • Глиця — кожний з двох брусків, що з'єднував валки в бороні[3].
  • Глиця — діалектна назва кладки, містка, зробленого з колод[2][3].
  • Глиця — інша назва балясини[2][3].
  • Глиця — лінійка із закріпленим кінцем і вирізом для перемотування пряжі при плетінні сітей[3].
  • Глиця — лінійка, що розділяє верхню і нижню основи килима під час ткання[2][3].
  • Глиця — коротка поперечна планка, що кріпиться на рамена крила вітряка і слугує основою для його обшивки[3].

Топонім ред.

  • Глиця — річка в Україні, у Погребищенському районі Вінницької області.

Примітки ред.

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  2. а б в г д е Глиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. а б в г д е ж и к Глиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.