Герценок Віктор Андрійович
Віктор Андрійович Герцено́к (17 вересня 1934, Нижня Хортиця — 31 березня 2017, Запоріжжя) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1964 року.
| Герценок Віктор Андрійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
17 вересня 1934 Нижня Хортиця, Запорізький район, Запорізька область, Українська СРР, СРСР | |||
| Смерть | 31 березня 2017 (82 роки) | |||
| Запоріжжя, Україна | ||||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Жанр | пейзаж і натюрморт | |||
| Навчання | Одеське художнє училище (1958) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Ацманчук Олександр Павлович, Путейко Володимир Григорович, Гурський Іван Францович і Беспалов Іван Миколайович | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 17 вересня 1934 року в селі Нижній Хортиці (нині Запорізький район Запорізької області, Україна). Протягом 1953—1958 років навчався на живописно-педагогічному відділенні Одеського художнього училища, був учнем Олександра Ацманчука, Володимира Путейка, Івана Гурського. Здобув фах вчителя малювання та креслення[1]. Дипломна робота — картина «Тарас Шевченко в Україні» (олія; керівник Іван Беспалов)[2].
З 1958 року працював художником в Запорізькому обласному товаристві художників[1]. Мешкав у Запоріжжі в будинку на вулиці Правди, № 39, квартира № 20 та у будинку на вулиці Дудикіна, № 24, квартира № 15[3]. Помер у Запоріжжі 31 березня 2017 року.
Творчість ред.
Працював у галузях станкової графіки та станкового живопису, майстер індустріального жанру, пейзажу та натюрморту. Серед робіт:
- живопис
- «Яхти» (1967);
- «Ранок» (1971);
- «Азовське море» (1973);
- «Над Дніпром» (1975);
- «Березень. Підмосков'я» (1976);
- «Осінь на Хортиці» (1976);
- «Зимовий вечір на Хортиці» (1987);
- «Софіївський собор. Київська осінь» (2002);
- графіка
- серія «Запоріжжя індустріальне» (1959—1962, суха голка);
- «Тарас Шевченко» (1961, суха голка);
- «Зимовий ранок» (1962, офорт, акватинта);
- «Монтажні роботи» (1962, офорт);
- «Прибій» (1963, офорт);
- «Тарасова ніч» (1964, гравюра);
- «Зимовий ранок» (1964, акватинта);
- «Ремонт сейнерів»/Сейнери в порту» (1965, акватинта);
- «Київ узимку» (1966);
- «Запоріжсталь» (1967, акватинта);
- «Будівництво Дніпрогесу» (1969, вугілля);
- «Пізній жовтень» (1974, офорт, акватинта);
- «Відродження Дніпрогесу» (1980);
- «Абрикос зацвів» (1986);
- «Зимовий вечір» (1986);
- «Сталевари Запоріжжя» (1987);
- «Весна на Хортиці» (1988).
Брав участь у республіканських виставках з 1960 року, всесоюзних — з 1961 року. Персональні виставки відбулися у Запоріжжі 1974, 1977, 1985, 1999, 2001—2002 роках, Києві у 1998 році.
Роботи художника зберігаються у Національному художньому музеї України у Києві[4], у музеях Донецька, Львова, Горлівки, Бердянська, Запоріжжя.
Примітки ред.
Література ред.
- Герценок Віктор Андрійович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 95.;
- Герценок, Виктор Андреевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1976. — Т. 3 (Георгадзе—Елгин). — С. 29—30. (рос.);
- С. В. Латанський. Герценок Віктор Андрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.