Герус Борис Степанович
Борис Степанович Ге́рус (24 липня 1905, Петровірівка — 4 березня 1998, Одеса) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1947 року.
| Герус Борис Степанович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
11 (24) липня 1905 Петровірівка, Україна | |||
| Смерть | 4 березня 1998 (92 роки) | |||
| Одеса, Україна | ||||
| Країна |
 Російська імперія УНР СРСР Україна | |||
| Жанр | жанрове малярство, пейзаж і натюрморт | |||
| Навчання | Одеське художнє училище (1936) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Волокидін Павло Гаврилович і Фраєрман Теофіл Борисович | |||
| Працівник | Музей західного і східного мистецтва | |||
| Член | Спілка радянських художників України (1947) | |||
| Партія | ВКП(б) | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |
    | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 11 [24] липня 1905 року в селі Петровірівці (нині Березівський район Одеської області, Україна). Протягом 1930—1936 років навчався в Одеському художньому училищі, був учнем Павла Волокидіна. Дипломна робота — картина «Збір винограду» (керівник Теофіл Фраєрман)[1].
Брав участь у німецько-радянській війні. Воював у артилерійських підрозділах. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступені (6 квітня 1945)[2], медалями «За бойові заслуги» (12 лютого 1943; 12 червня 1944), «За оборону Одеси» (22 вересня 1943), «За оборону Кавказу» (1 травня 1944)[3]. Член ВКП(б) з 1944 року[1].
Після війни, протягом 15 років, очолював Одеську картинну галерею[4]. Мешкав в Одесі в будинку на вулиці Чкалова, № 1, квартира № 3 та у будинку на вулиці Канатній, № 75, квартира № 10[5]. Помер в Одесі 4 березня 1998 року.
Творчість ред.
Працював у галузі станкового живопису, майстер пейзажу, натюрморту та тематичної картини[4]. Серед робіт:
- «Сірий день» (1937);
- «На пасовище» (1937);
- «Ворог над містом» (1947);
- «Пожежа в порту» (1947, Одеський історико-краєзнавчий музей);
- «Урожай» (1948);
- «Бригадири-рільники» (1949);
- «Біля Кримських берегів» (1952);
- «Після спекотного дня» (1954);
- «Сутінки на морі» (1957);
- «Штиль» (1962);
- «Виноградники» (1963);
- «Кримський пейзаж» (1964);
- «Рідна сторона» (1965);
- «Кримський пейзаж» (1965);
- «Степові простори» (1966);
- «Золота пора» (1969);
- «Вечір над Дніпром» (1969);
- «Поле» (1974);
- «Осіння пора. Похитується жито незжате» (1975);
- «Хлібне поле» (1976);
- «Пейзаж із річкою» (1980-ті).
Брав участь у республіканських виставках з 1937 року, всесоюзних — з 1965 року, зарубіжних — з 1966 року. Персонально виставка його робіт відбулася в Одесі у 1950 році[1].
Крім згаданого музею, твори художника зберігаються в Національному художньому музеї України в Києві, в обласних музеях України, а також у приватних колекціях в Україні та за її межами[4].
Примітки ред.
- ↑ а б в Художники народов СССР, 1976, с. 28, Т. 3.
- ↑ Герус Борис Степанович / Память народа. Юбилейная картотека. (рос.)
- ↑ Герус Борис Степанович / Память народа. (рос.)
- ↑ а б в Герус Борис Степанович / Окна соцреализма. (рос.)
- ↑ Герус Борис Степанович / Довідник членів Спілки художників Украхни. Київ. 1998. С. 32.
Література ред.
- Герус Борис Степанович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 94.;
- Герус, Борис Степанович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1976. — Т. 3 (Георгадзе—Елгин). — С. 28. (рос.);
- С. Г. Крижевська. Герус Борис Степанович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.