Герась Соколенко

(Перенаправлено з Герасим Соколенко)

Гера́сь Соколе́нко (при народженні — Гера́сим Іва́нович Шмиге́льський) (* 3 березня 1920, Михля — † 20 лютого 1945, Маркт Борау) — український поет-романтик.

Герась Соколенко
Герась Соколенко.jpg
Світлина 1944 року.
Ім'я при народженні Герасим Іванович Шмигельський
Народився 3 березня 1920(1920-03-03)
с. Михля, Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Помер 20 лютого 1945(1945-02-20) (24 роки)
с. Маркт Борау, Нижня Сілезія, Третій Рейх Третій Рейх (тепер с. Борув, Нижньосілезьке воєводство, Польща Польща)
·загинув у бою
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність письменник, поет
Відомий завдяки український поет
Знання мов українська
Учасник німецько-радянська війна
Партія Організація українських націоналістів
Сторінка в Інтернеті «Баляда»

БіографіяРедагувати

Народився 3 березня 1920 року в незаможній сім'ї Олександри Шмигельської (Андріюківни) і Івана Шмигельського в селі Михля Заславського повіту Волинської губернії.

Вчився у Михельській початковій школі, згодом Ізяславській вечірній школі.

Від 1937 працював здимником в «промлісгоспі» в Михлі.

У 1941 спільно з Харитоном Довгалюком і Миколою Болкуном долучається до створення і діяльності ОУН М в Заславі, стає дописувачем місцевої газети «Заславський вісник», органу Заславського товариства «Просвіта».

Від зими 1942 працює в газеті «Нова Шепетівщина» у Шепетівці.

Публікує свої твори у часописах і газетах, зокрема: «Пробоєм» (Прага), «Наші дні» (Львів), «Волинь» (Рівне), «Костопільські вісті» (Костопіль), «Українка» (Костопіль), «Український Засів» (Харків), «Заславський вісник» (Заслав).

В березні 1943 заарештований СД Шепетівської округи за причетність до українського підпілля, запроторений до в'язниці у Шепетівці. По чотирьох місяцях ув'язнення призначений на примусові роботи до Німеччини, утікає, переходить на нелегальне становище.

Вдруге заарештований в Заславі і перевезений до Сілезії. Працює «остарбайтером» на глиняній копальні у Шопеніц. Належить до української громади згуртованої довкола редакції часопису «Золотий перстень» у Катовіце. Друкується в «остівських» виданнях «Земля» і «Дозвілля».

Під час наступу Червоної армії долучений до складу 749-го стрілецького ордена Олександра Невського полку 125-ї стрілецької дивізії. За офіційною версією похований у селі Маркт Борау поблизу міста Бреслау, де «помер від ран» 20 лютого 1945 року[1][2].

Згодом у Боруві були проведені ексгумаційні роботи і останки радянських вояків перепоховали на цвинтарі в Олаві. Проте станом на 1982 рік в списках перепохованих Герась Соколенко неідентифікований[3].

Вшанування пам'ятіРедагувати

Ім'ям Герася Соколенка названо вулицю в Ізяславі[4].

ТвориРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Л. Полтава, Герась Соколенко — невідомий визначний український поет. Із спогадів упорядника, «Визвольний шлях» 1965, ч. 9, с. 967 — 969.
  • У. Самчук, На коні вороному. Спомини і враження, Видання Товариства «Волинь», Вінніпег 1975, с. 188—189; 199—201.
  • У. Самчук, На білому коні. Спомини і враження, Накладом Товариства «Волинь», Вінніпег 1980, с. 219—221.
  • П. Ротач, Романтик трагічної доби, «Друг читача» 15.04.1992.
  • Р. Доценко, Поет, навіки молодий, «Жива вода» 2000, ч. 3, с. 2, 7.
  • М. Іванченко, Юні романтики нації, «Плуг» 2003, ч. 2, с. 7 — 9.
  • А. Карп'юк, Герась Соколенко, [у кн.:] Не приведи загинути рабом, б/в, Костопіль 2004, с. 64
  • Г. Соколенко. Сурмач визвольних змагань: поезії, статті, спогади. Костопіль 2010.
  • Горбатюк В. «Душа горить новою ерою…» // Літературна Україна. — 2011. — 17 лютого. — С. 6.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

ПосиланняРедагувати