Відкрити головне меню

Георг Пфайффер (нім. Georg Pfeiffer; 5 травня 1890 — 28 червня 1944) — німецький офіцер, генерал артилерії вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Георг Пфайффер
нім. Georg Pfeiffer
Georg Pfeiffer 600 dpi.jpg
Народився 5 травня 1890(1890-05-05)
Wendessend, Вольфенбюттель, Нижня Саксонія, Німецька імперія
Помер 28 червня 1944(1944-06-28) (54 роки)
Могильов, Білоруська РСР, СРСР
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Діяльність офіцер
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання General (Wehrmacht) 1.svg Генерал артилерії
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

БіографіяРедагувати

Син власника цукрової фабрики Карла Єна Пфеффера і його дружини Анни, уродженої Брендаль. В 1908 році поступив на службу в Прусську армію. Учасник Першої світової війни, командир батареї Лауенбурзького артилерійського полку № 20. В 1920 році був звільнений з армії, згодом поступив на службу в поліцію безпеки Брауншвейга.

1 жовтня 1935 року поступив на службу у вермахт, служив у штабі 32-го артилерійського полку. З 15 жовтня 1935 року — командир 2-го дивізіону 64-го артилерійського полку. З 12 жовтня 1937 року — командир 32-го артилерійського полку.

Учасник Польської кампанії. З 1 жовтня 1939 року — командир 105-го артилерійського командування. Учасник Французької кампанії. З 21 серпня 1940 по 29 січня 1943 року — командир 94-ї піхотної дивізії, з якою брав участь у боях на радянсько-німецькому фронті в складі 6-ї армії. Його дивізія відзначилась під час Сталінградської битви, захопивши елеватор, однак була практично повністю знищена в промисловому районі Сталінграда. 11 грудня 1942 року разом із вцілілими офіцерами штабу дивізії був евакуйований на трьох Heinkel He 111. Спочатку Пфайффер мав бути призначеним командиром 306-ї піхотної дивізії, однак згодом було вирішено призначити його «заступником головнокомандувача 6-ї армії за межами Сталінградської фортеці». В січні-лютому 1943 року командував 306-ю піхотною дивізією.

З 1 березня 1943 по 2 січня 1944 року — командир знову сформованої 94-ї піхотної дивізії. У квітні 1943 року дивізія була відправлена в Бретань, а потім — в Італію. 2 січня 1944 року здав командування і був відправлений в резерв.

З 20 травня 1944 року — командир 6-го армійського корпусу в складі 3-ї танкової армії. Під час операції «Багратіон» за 2 дні втратив майже весь особовий склад своїх чотирьох дивізії, однак продовжував командувати своїми бійцями, перебуваючи на передовій.

Загинув 28 червня 1944 року, обставини смерті досі невідомі. За однією з версій, його Kübelwagen пошкодили кулеметним вогнем і закидали гранатами, за іншою — Пфайффер загинув від вибуху авіабомби. В умовах запеклих боїв тіло генерала так і не знайшли.

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Hans Horst Manitz: Erinnerungsbuch der 94. Infanterie Division an die Kriegsjahre 1939—1945. Lieferung 2: Einsatz in Rußland 1941 bis Anfang 1943.Hans Horst Manitz, Hrsg. Kameradschaft der 94. Inf.Div., 1985. S. 1—4.
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S.591

ПосиланняРедагувати