Відкрити головне меню

Георгіївський собор (Видубицький монастир)

Георгіївський собор — центральна споруда у архітектурному ансамблі Видубицького монастиря в Києві. Один із найкращих шедеврів українського бароко, пам'ятка архітектури. Храм зведено на честь Георгія Побідоносця коштом полковника Михайла Миклашевського протягом 1696—1701 років.

Георгіївський собор
Георгиевский Выдубицкого.jpg
Георгіївський собор
50°25′00″ пн. ш. 30°34′05″ сх. д. / 50.41667° пн. ш. 30.56806° сх. д. / 50.41667; 30.56806Координати: 50°25′00″ пн. ш. 30°34′05″ сх. д. / 50.41667° пн. ш. 30.56806° сх. д. / 50.41667; 30.56806
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаКиїв
Поч. будівництва 1696
Кін. будівництва 1701
Стиль українське бароко
Належність ПЦУ
Адреса 01014, м.Київ,
Видубицька вул., 40
Епонім Святий Юрій
Георгіївський собор (Видубицький монастир). Карта розташування: Україна
Георгіївський собор (Видубицький монастир)
Георгіївський собор (Видубицький монастир) (Україна)
Георгіївський собор у Вікісховищі?

Зміст

ІсторіяРедагувати

Ще в часи Київської Русі Видубицький монастир став визначним культурним центром. Першим мурованим храмом на його території був Михайлівський собор, зведений у 1070—1088 роках.

Із періодом національного відродження часів Гетьманщини пов'язаний другий етап в формуванні архітектурного ансамблю монастиря, коли меценатом і покровителем монастиря став стародубський полковник Михайло Миклашевський. На його кошти було зведено Георгіївський монастир і монастирську трапезну. В цей же час за підтримки гетьмана Данила Апостола було споруджено триярусну дзвіницю.

Урочисте закладення будівлі Георгіївського собору відбулось 11 червня 1696 року, завершено будівництво через п'ять років 15 липня 1701 року. В цьому ж році собор був посвячений митрополитом Варлаамом Ясинським.

За радянської влади собор закрили, церковне начиння реквізували. У 1936 році на вогнищі, влаштованому комсомольцями ЦРСВБ,[1] спалили п'ятиярусний іконостас Георгіївської церкви, попри те, що він був одним із найкращих творів доби українського бароко.

Пожежа 1967 року повністю знищила внутрішнє вбрання з фресками включно. Згоріло також зібрання унікальних стародруків Історичної академії наук УРСР, яке зберігалося в приміщені собору. Відновлювали собор за проектом архітектора Р.П. Бикової. Після пожежі і відбудови Георгіївського собору було прийняте рішення про передачу архітектурного комплексу Видубицького монастиря Інституту археології АН України і собор став сховищем.

Відродження святині почалося на зламі тисячоліть, коли монастирські споруди повернули церкві. У 1998 році в Георгіївському монастирі відбулась перша недільна служба.

АрхітектураРедагувати

Інтер'єр та живописРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ЦРСВБ — Центральна рада спілки войовничих безбожників

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати