Відкрити головне меню

Георге (Григорій) Богач (20 квітня 1915(19150420) — 28 листопада 1991, Москва) — румунський-молдовський літературознавець і фольклорист. Кандидат філологічних наук, професор. Член Спілки письменників Молдови.

Георге Богач
Народився 20 квітня 1915(1915-04-20)
Василівка
Помер 28 листопада 1991(1991-11-28) (76 років)
Москва
Поховання Кишинів
Діяльність літературознавець
фольклорист
Alma mater Ясський університет

Вперше про Георге Богача буковинцям розповів чернівецький літературознавець, кандидат філологічних наук, доцент Микола Богайчук у статті «Горизонти вченого» 23 січня 1992 року в газеті «Буковина». А в 2005 році його ім'я ввійшло в енцеклопедичний довідник «Література і мистецтво Буковини в іменах».

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 20 квітня 1915 року в селі Василівка, тепер Сокирянського району Чернівецької області (Україна) в сім'ї священика. Середню освіту здобув у Хотинському та Белградському ліцеях, у 1938 р. закінчив літературно-філософський факультет Ясського університету, де працював асистентом на кафедрі славістики. Після закінчення Великої Вітчизняної війни, учасником якої був, у 1946—1971 роках працював науковим співробітником інституту мови і літератури АН Молдови, а протягом 1971—1989 рр. — на викладацькій роботі в Іркутському педагогічному інституті (Росія). Помер Георге Богач 28 листопада 1991 року в Москві, похований у Кишиневі.

Творчі доробкиРедагувати

Георге Богач автор монографій: «Пушкин и молдавский фольклор» (1963, 1967), «Александру Доніч» (1966, у співавторстві), «Горький и молдавский фольклор» (1966), «Далече северной столицы: О творчестве Пушкина в Молдавии» (1979). У працях «У світі слів» (1982), «Сторінки історії літератури» (1970), «Нові сторінки історії літератури» (1984), «Молдавские легенды, записанные Пушкином» (1953), «Перші переклади творів В. Алексндрі російською мовою» (1960), «Іркутські матеріали про Н. Мілеску-Спафарія» (1979) Георге Богач наводить переконливі факти з історії багатовікових молдовсько-східнослов'янських культурних взаємин. Учений написав окремі розділи до академічних видань «Історія Молдови», «Історія молдовської літератури», «Пушкин на Юге», «Студії і матеріали про Б. П. Хашдеу». Видав однотомники творів класиків молдовсько-румунської літератури К. Негруці, В. Александрі і К. Стоматі-Чуря з власними передмовами.

Про Тараса ШевченкаРедагувати

У Молдові Георге Богач популяризував творчість Тараса Шевченка. Ще 11 грудня 1936 року в газеті «Опінія» (м. Ясси) опублікував матеріал «Український поет Шевченко», 9 березня 1961 року в газеті «Культура Молдовей» — «Т. Шевченко про Молдову».

Автор розвідки «Український поет Шевченко» (1935) та статей «Тарас Шевченко і молдавський народ» (1951), «Оспівав і нас, молдавани» (1961), в яких висвітлював значення творчості Тараса Шевченка для розвитку молдовської літератури.

ДжерелаРедагувати

  • Богач Георге // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковинив іменах: словник-довідник / Микола Богайчук. Чернівці: Букрек, 2005. — С. 31-32.
  • Богач Георге // Гусар Ю. Дністровий зорепад. Штрихи до енциклопединого словника-довідника «Літературно-мистецька Сокирянщина» / Юхим Гусар. — Чернівці: Місто, 2010. — С. 7-8.
  • Гусар Ю. 20 квітня народився молдавський літературознавець і фольклорист Георге БОГАЧ /Bogaci/ (1915—1991) / Юхим Гусар // Вечірні Чернівці. — 2007. — 19 квітня. — С. 6. — (Зі скрині чернівецького літописця (20-29 квітня).