Відкрити головне меню
Палац княгині Любіци, місце розташування Белградського ліцею у період 1844—1863 років

Белградський ліцей (серб. Београдски Лицеј) — ліцей, що діяв у Князівстві Сербія, перший вищий навчальний заклад з навчанням на сербській мові. Заснований у 1838 році князем Милошем Обреновичем у місті Крагуєваць. Пізніше перенесений до Белграду, де розташовувався у Палаці княгині Любіци аж до 1863 року, після чого був перетворений у Вищу школу.

Зміст

ІсторіяРедагувати

1 липня 1838 року князь Милош Обренович видав указ про створення у місті Крагуєваць ліцею зі строком навчання від чотирьох до шести років для молодих людей у віці 17—22 років — спочатку в навчальну програму, розроблену Міністерством освіти, входили такі дисципліни як філософія, історія, математика, статистика, німецька мова та малювання. У вересні князь затвердив запропонований навчальний план, і з 1 жовтня почалися заняття. Першими викладачами виступили професори Петар Радованович та Афанасій Торович, на посаду ректора призначили Атанасіє Ніколіча, який склав для ліцею власні підручники. У першому наборі до ліцею поступила 21 особа, 17 з них пройшли навчання до кінця. У другому навчальному році до програми були додатково включені фізика, геометрія та французька мова. Потім у 1840 році як обов'язкову дисципліну стали викладати основи православ'я.

У 1841 році у ліцеї окрім філософського з'явився юридичний факультет, навчальний заклад перемістили до Белграду, де він розташовувався спочатку у приватному будинку, а з 1844 року — у Палаці княгині Любіци. У 1845 році за сприяння професора Вука Маринковича у ліцеї зібрано комплект сучасних контрольно-вимірювальних приладів для занять з фізики. У 1853 році до філософського та юридичного факультету додали технічний факультет. У цей період у ліцеї викладали багато відомих вчених та педагогів, серед яких Константин Бранкович, Йован Стерія-Попович, Матія Бан, Джуро Данічич, Йосиф Панчич, Панта Сречкович, Любомир Ненадович, Матфей Ненадович та ін.[1][2]

Відомо, що протягом 25 років слухачами ліцею були 1216 осіб. Далеко не всі з них змогли дійти до випускних іспитів, деякі були вимушені припинити навчання через проблеми зі здоров'ям, деяких відраховували з фінансових причин. Після випуску особливо талановиті студенти удостоювалися державної стипендії, яка дозволяла їм продовжити навчання за кордоном[3]. У період 1847—1851 років у ліцеї діяла «Дружина сербської молоді», добровільне об'єднання студентів — ця ініціатива була згодом заборонена Державною радою за критику на адресу уставобранітелів[4].

У 1863 році ліцей переїхав до нової будівлі, збудованої за фінансової підтримки капітана Міши Анастасієвича, та був реорганізований у Вищу школу, яка у 1905 році стала основою Белградського університету.

Викладачі ліцеюРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. y. Формирање Универизтета у Београду и настанак студија физике и метеорологије. Ff.bg.ac.rs. Архів оригіналу за 22 лютий 2012. Процитовано 20. 9. 2011.. 
  2. Историјат Хемијског факултета. Chem.bg.ac.rs. Процитовано 20. 9. 2011.. [недоступне посилання з лютий 2019]
  3. Школе у Београду пре сто година 1860-1870, Педагошки музеј, каталог изложбе, Београд мај 1967.
  4. Милорад Радевић: Дружина младежи србске (1847-1851), стр. 133-138, Историјски часопис књ.

ПосиланняРедагувати